З великою вдячністю згадуємо "зірок" Палацу культури

21 жовтня 2010

[thumb=left|Великі "зірки" великого Палацу.]Старожили нашого міста пам'ятають як разом з Кременчуцькою ГЕС зростали житлові будинки, школи, дитячі садки, магазини і величний Палацу культури. Його будівництво розпочалося 1957 року за проектом Київського архітектора Зінкевича. Оформлення Палацу здійснював народний художник СРСР Мізін. Напружена праця будівельників завершилася і 1960 року Палац культури гостинно відкрив двері для відвідувачів.
Майже з усіх куточків Радянського Союзу кращі пра-цівники культури зібралися у творчій колектив Палацу і своєю невтомною діяльністю виховували, наставляли, вчили доброму і вічному. Сьогодні ми хочемо згадати про них — яскравих представників культури Світловодська, які відійшли у Вічність… Аркадій Наумович БРОДСЬКИЙ 30 років життя віддав Палацу культури, будучи беззмінним його директором. Він прийшов у палац досвідченим керівником, бо 12 років керував Ново-Георгіївським будинком культури. По-діловому, творчо Аркадій Наумович згуртував кращих керівників колективів і прагнув, щоб міський Палац культури за творчими здобутками та технічною оснащеністю був кращим не тільки в Кіровоградській області, а й у всій Україні. І колектив однодумців створювався і творив.

Петро Іванович ЛИСОКОНЬ 25 років життя присвятив роботі з професійними колективами: створював Буковинський народний хор, хор Донських козаків, Кубанський народний хор. Заслужений артист РСФСР Петро Лисоконь організував і 17 років очолював у Палаці культури хорову капелу, яка згодом отримала звання Народної. Нині премією ім. Петра Лисоконя щорічно нагороджують кращих працівників культури міста.

Петро Васильович ТИХОНЕНКО — перший режисер театру, прекрасний художник, талановитий і обдарований керівник і актор. На його театральні вистави збиралося все місто.

Віра Михайлівна ТКАЧЕНКО — перший концертмейстер хорової капели – професіонал, прекрасна піаністка, педагог з вокалу. Вона дала путівку у творче життя багатьом вокалістам.

Олена Костянтинівна РАВІЛОВА — засновниця дитячого сектора палацу культури. Закінчила Смольний інститут та хореографічне училище в Санкт-Петербурзі, професійна балерина. Завдячуємо долі, що ця прекрасна людина жила і творила у нашому місті. Слава про дитячий сектор вийшла за межі міста і області, за досвідом роботи до Олени Костянтинівни їхали фахівці культосвітньої роботи з усього СРСР. Знаменитий танцювальний колектив Равілової налічував до 100 учасників віком від 3 до 16 років. А скільки було започатковано різних гуртків на всі творчі смаки!

25 січня 2011 року — 100 років від дня народження Олени Костянтинівни, сподіваємося, що премію Олени Равілової за кращу хореографічну постановку та роботу з колективом ми обов'язково започаткуємо.

Володимир Сергійович ВЕРБОВИЙ прийшов у Палац культури 1962 року по закінченню Дніпропетровського училища театрального мистецтва і з ентузіазмом взявся за створення театрального колективу. З 1967 по 1994 рік — працював художнім керівником Палацу культури. Скільки написано сценаріїв, скільки поставлено прекрасних спектаклів! Ось неповний їх перелік: "Весілля в Малинівці", "Марина", "Ніч і полум'я", "Будинок на околиці", "Над Дніпром", "Віддали батька в прийми". За постановку спектаклю "Безталанна" у 1995 році театральному колективу присвоєне високе звання "Народний самодіяльний театр".

В'ячеслав Кузьмович ЖМУРІН прийшов у Палац культури 1962 року після роботи у Казахській філармонії, зібрав і очолив танцювальний колектив "Вогник". І вже через 6 років йому було присвоєно високе звання Народний аматорський хореографічний ансамбль танцю. Цей колектив зі своїми концертами об'їздив всю Україну, гастролював у Росії, Білорусі, Молдові, Румунії, Болгарії. Хореографом В'ячеславом Жмуріним за 43 роки творчого життя було поставлено понад 60 танців і майже 4 тисячі юнаків і дівчат пройшли через школу і серце В'ячеслава Кузьмовича.

1957 року у нашому місті був створений духовий оркестр. Його перші керівники Д.Рощін, В.Бушуєв, К.Малярчук прагнули того, щоб оркестр був зіграним і мобільним. 1986 року духовий оркестр очолив М.Козлов. Учнем школи у 1962 році він прийшов до оркестру, потім було музучилище і згодом духовий оркестр став справою його життя. Біля 100 творів було у репертуарі оркестру. Він був неодноразовим лауреатом та призером обласних, всеукраїнських оглядів-конкурсів, марш-парадів, святкових дефіле.

Євген ДРЬОМІН молодим хлопчаком прийшов у дитячій сектор палацу культури. А згодом організував вокально-інструментальний ансамбль без участі якого не обходилася жодна молодіжна програма. Ансамбль став лауреатом багатьох престижних конкурсів, а голос самого Євгена — соліста ансамблю — примушував хвилюватися жіночі серця.

З вдячністю згадуємо талановитих музикантів-віртуозів Володимира Малкіна і Володимира Татарнікова, які акомпанували солістам, вокальним групам, агітбригаді і самі, як солісти, брали участь у концертних програмах; надзвичайно талановиту, завжди усміхнену Ірочку Привалову — першого керівника вокальної групи дитячого сектора; Анатолія Загребельного — місцевого композитора, який написав незабутню "Пісню про КремГЕС" і "Світловодський вальс".

Ніколи не забудемо талановитих учасників художньої самодіяльності: солістів Народного хору ветеранів "Осіннє золото" — Героя Радянського союзу Леоніда Туйгунова, Любов Коваленко; поета Юрія Френкеля, В.Срібного, Л.Мар'янова, вихованця Палацу культури, журналіста, народного депутата України Вадима Бойка.

Цих прекрасних людей вже немає серед нас, вони відійшли у Вічність, але пам'ять про них свято зберігається в наших серцях.

Любов ЛИТВИНЕНКО,
художній керівник СМПК.