Василь МОРОЗ: "Ви не знайдете людини більш зацікавленої у розвитку фізкультури і спорту у Світловодську, ніж я!"
Василь МОРОЗ: "Ви не знайдете людини більш зацікавленої у розвитку фізкультури і спорту у Світловодську, ніж я!"
19 жовтня 2010
Про роль особистості в історії, напевне, знають усі більш-менш освічені люди, але ми не завжди про цю роль замислюємося, коли мова йде не про глобальні справи, а про звичайні міські. Різні люди за одних і тих же обставин досягають різних результатів. Чому? Одні шукають можливості, інші причини. Одні налаштовані на результат, інші на процес.Гість нашого видання Василь Мороз — людина, яка знаходить можливості і завжди досягає результату. 6 листопада йому виповниться 37 років. Все життя він займається спортом, тому логічно, що він у зрілому віці вступив до державного педагогічного університету імені Винниченка і цього року здобув кваліфікацію вчителя фізкультури, керівника спортивних секцій. Сьогодні ми поговоримо з ним — головним спеціалістом Управління у справах сім’ї, молоді і спорту виконкому міської ради, кандидатом у депутати міської ради по мажоритарному округу №16 від Партії Регіонів – про розвиток фізичної культури і спорту у нашому місті та його особистий внесок у цю справу.
— Василю Івановичу! Гадаю, що наша розмова буде цікавою не лише молодим відвідувачам нашого сайту, а всім без винятку, адже фізична культура набуває у наш час великого значення.
— Цілком з вами згоден, адже фізкультура — це здоров’я, а здоров’я нині дорого коштує. Людина, яка безвідповідально ставиться до власного здоров’я, м’яко кажучи, нерозумна. Крім того, своєю недалекоглядною поведінкою, вона "виставляє» родину у разі хронічного захворювання на непомірні витрати.
— Отже, справа вашого життя — фізкультура і спорт. Як ви дійшли до такого висновку, коли почали займатися спортом?
— З першого класу я займався футболом. Моїм першим тренером був Юрій Іванович Василенко, а другим — Віктор Якович Третяк. Саме вони привернули мене до спорту назавжди.
З 6 класу я вирішив зайнятися боксом і до цього часу маю до нього причетність. Я виступав на ринзі до 1992 року, став кандидатом у майстри спорту. З 1996 року по 2008-й працював тренером-викладачем з боксу у ДЮСШ №2. Виховав трьох майстрів спорту України, а Іван Величко став навіть кандидатом до складу олімпійської збірної команди України 2008 року.
Зараз я працюю у міськвиконкомі, але не хочу бути чиновником від спорту, тому продовжую тренувати юних боксерів, тренуюся сам, організовую змагання, спортивні заходи. Думаю, що ви не знайдете людини більш зацікавленої у розвитку фізкультури і спорту у Світловодську, ніж я.
— Серйозна заява. Чим доведете?
— Ну, по-перше, економічна криза не стала на заваді розвитку фізичної культури і спорту у Світловодську. Більше того, намітилася позитивна тенденція у цій галузі. Нам вдалося зберегти і примножити матеріально-технічну базу. Спорткомплекс імені Тузовського працює на повну потужність. Центр фізичного здоров’я населення "Спорт для всіх", 19 спортивних клубів, 13 спортивних залів, яхт-клуб, 2 тенісних корти, 36 спортивних майданчиків, дитячо-юнацька спортивна школа продовжують ефективно працювати. На цих спортивних площадках працюють 80 працівників з фізичної культури і спорту, культивуючи 13 олімпійських і 16 не олімпійських видів спорту. Це другий показник в області.
У спорткомплексі працює плавальний басейн, відремонтовано зал дзюдо, спортивний майданчик біля будинку №19 та №53 по вулиці Леніна, створені нові майданчики біля будинку №27 по вулиці Конька, біля будинку №38-а по вулиці Приморській, біля будинку №5 по вулиці Шевченка в рамках проекту "Клич друзів — граймо разом!" за підтримки Фонда братів Кличко та фірми "Кока-кола" та багато інших. 17 жовтня, у неділю, за допомогою молоді, яка мешкає у будинках №2-а і №2-б по вулиці Бойка, ми з Юрієм Івановичем Богданом поновили ще один дитячий майданчик: відремонтували пісочницю, завезли пісок, пофарбували металеві і дерев’яні конструкції, спиляли стару тополю, посадили 9 берізок у дворі. Задоволення отримали всі, хто працював разом з нами.
Організовуючи спортивні заходи, я ставлю собі за мету охопити якомога більше людей всіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи. Можу констатувати: цього року у наших заходах взяла участь 22831людина, 2009 року було на 700 менше.
Спортсмени міста протягом 2010 року брали участь у 103 міських змаганнях, 26 обласних, 27 всеукраїнських, 11 міжнародних змаганнях і турнірах. Найкращими результатами стали: 1 місце у першості Європи з пауерліфтингу серед ветеранів; 2 місце у першості України з баскетболу по МОН; 1 місце у чемпіонаті України з боксу; 1 місце в обласній спартакіаді з волейболу, баскетболу і друге з футзалу, дзюдо, боксу, шашок, шахів.
За 3 роки моєї роботи в Управлінні у місті відкрито секції з нових видів спорту: художня гімнастика, велоспорт, плавання. За мого сприяння секції художньої гімнастики, у якій займаються близько 80 дівчаток, ми придбали килим. Встигли тричі провести гімнастичний турнір "Весняночка", є гарні здобутки.
І до цього всього я разом з іншими людьми докладав свої зусилля.
— Гадаю, доказів досить. Ви дійсно живете фізкультурою і спортом. Важко навіть уявити Василя Мороза, який цілими днями просиджує за столом у кабінеті. Саме зараз ви хочете піднятися ще на одну сходинку, але вже у політичній кар’єрі. З якою метою ідете в міську раду?
— У мене багато проектів. Зокрема, хочу сприяти створенню спортивних спецкласів з плавання, баскетболу на базі загальноосвітніх шкіл. Хочу, щоб у штатних розкладах кожного підприємства знову з’явилися посади інструкторів з виробничої фізичної культури. Буду докладати зусиль, щоб міські спортивні програми не фінансувалися за залишковим принципом, щоб регулярно виділялися кошти на облаштування зон відпочинку світловодців і гостей міста. Як житель міста буду добиватися, щоб влада звертала увагу на ремонт доріг, освітлення не тільки центральних вулиць міста, а й таких як Українська, Червона тощо.
— Як ставиться сім’я до рішення чоловіка і батька поринути в політику?
— Сім’я — це мій надійний тил. Мій син Василь Васильович, 8 років, також спортсмен, тренується у Рудольфа Матвєєва в секції дзюдо. Донечка Софійка ще мала, їй 2,5 роки. Дружина Оксана працювала в одному з Кременчуцьких банків, зараз перебуває у відпустці по догляду за дитиною. У разі мого обрання депутатом міської ради, вони будуть бачити мене не так часто, як зараз, але підтримують мене, розуміють і надихають. Мабуть я щаслива людина, бо зранку мені хочеться іти на роботу, а ввечері хочеться йти додому.
— Ми за вас раді. Небагато людей сьогодні можуть про себе таке сказати. Бажаємо вам успіхів.
P.S. До речі, на запит "Василь Мороз" наш сайт видає 3 десятка добре ілюстрованих матеріалів за п’ять років. Отже, виграє той, хто користується нашими послугами. А Василь Мороз звик вигравати!
.
Тетяна ДРОЗДОВА,
Богдан ДРОЗДОВ (фото).