Світловодська церква Петра і Павла готується до свята Храму, а Олександрійська Єпархія підсилює її незрілими кадрами

Світловодська церква Петра і Павла готується до свята Храму, а Олександрійська Єпархія підсилює її незрілими кадрами


8 липня 2010
Світловодська церква Петра і Павла готується до свята Храму, а Олександрійська Єпархія підсилює її незрілими кадрами12 липня — день пам’яті апостолів Петра і Павла й завершення Апостольського посту. На честь Петра і Павла названа церква, що розташована на Ревівці у колишньому приміщенні школи №9. Для прихожан і настоятеля церкви це велике храмове свято до якого готуються протягом року, впорядковують церкву і прилеглу територію в очікуванні поважних гостей.
З настоятелем церкви, митрофорним протоієреєм, кандидатом богословських наук о.Олегом Тарахненком ми знайомі з перших днів його приїзду у 2002 році до нашого міста. Цікавий співрозмовник, добра і надзвичайно світла людина, яка притягує до себе, немов магнітом. Не зважаючи на молодий вік — 23 травня йому виповнилося лише 36 років – він зрілий і мудрий, до нього хочеться звертатися за порадою і підтримкою. Отцю Олегу дістався найбідніший Храм у Світловодську і малочисельний приход. На Благовіщення відбулася його перша служба у присутності кількох прихожан. Довелося прикласти чимало зусиль, щоб зрушити ситуацію. Отець Олег разом з талановитою дружиною — матушкою Людмилою зумів згуртувати навколо себе багатьох людей, які стали його помічниками і благодійниками церкви.

Тепер на великі свята Храм не вміщає всіх бажаючих. Щодня до церкви звертаються десятки людей не тільки з ревівського мікрорайону міста. О.Олег став знаною людиною. Його цінують і поважають, а сама церква Петра і Павла стала осередком духовності.

Напевне, нашу точку зору не розділяють в Олександрійській і Світловодській Єпархії, бо було прийнято рішення направити до нашого міста, саме у цю церкву ще одного священника – отця Мирона.

З’явившись до храму, він вирішив Указ Владики Антонія нікому не вручати, навіть не показувати зблизька, а тільки помахати ним перед здивованими прихожанами. Натомість повідомив, що вони – прихожани — його майбутня паства і він приїхав піднімати духовність у Світловодську. На цілком розумну пропозицію їхати до будь-якої сільської церкви ( у районі кілька закритих на замок) він зухвало заперечив: «Я вже там був. Там 2-3 бабки. Що вони принесуть? А мені треба дітей навчать!»

Церковна громада вирішила відмовитися від послуг такого пастиря і наразі шукає правди у самого Владики Антонія, який зголосився прийняти її представників у себе в Олександрії. Крім того, Владика Антоній прибуде у понеділок до Світловодська на свято Храму. Сподіваємося, що він з притаманною йому мудрістю погодиться, що отцю Мирону зарано піднімати духовність жителів міста Світловодська.

Тетяна ДРОЗДОВА,
Богдан ДРОЗДОВ (фото).

Нижче подаємо текст звернення прихожан церкви Петра і Павла, яке вони вручили особисто адресату 8 липня 2010 року.

Його Преосвященству
Владиці Олександрійському
та Світловодському
Антонію

Копія: благочинному Світловодського і Онуфрієвського округу
протоієрею о.Олександру Коваленку
громадськості м.Світловодська,
Ревівка,

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний Владико!

Ми, православні прихожани зазначеного селища, вкрай здивовані появою в нашій церкві незнайомої людини, яка стверджує, що її послано до нас Вами з метою підняття духовності місцевого населення шляхом проведення церковних обрядових дій.

Справа в тому, що кілька років тому до нас уже було направлено о.Олега, який за короткий час буквально «виростив» церковну громаду, що сприйняла його всім серцем завдяки його щирості, відданості Богу й людям, чуйності й саможертовності. Ніколи ні на що не нарікаючи, наш пастир сам вирішував усі свої побутові проблеми, а також разом із матушкою докладав усіх зусиль для допомоги людям як за своїм фахом, так і в побуті. Тому якщо спочатку їм доводилося, бувало, проводити служби самим, удвох, у порожньому приміщенні, то сьогодні наша церква, уже значно збільшена площею, приймає християн з усього міста та й з-поза його меж. При цьому кожен у нас почувається однаково комфортно і вносить свою долю до щирої одностайної колективної молитви.

Ми все, що можемо, намагаємося зробити для нашого приходу та його настоятеля, митрофорного протоієрея Олега, незважаючи на наше вкрай скрутне матеріальне становище. Але двох пастирів громада не потягне. Та й іншого не сприйме. Громада до бажаного кінця буде відстоювати свого, рідного пастиря. Так, саме рідного, бо всі ми, хоч і зовсім різні, відчуваємо гармонію з ним, а як результат, і між собою, оскільки він сприяв не лише нашому духовному зростанню, але й духовному об’єднанню. Тому будь-яке втручання сторонньої людини може негативно позначитися на щойно народженому приході або викликати стихійні дії протесту.

Ми дуже просимо Вас не проводити ніяких змін у нашому осередку, оскільки о.Олег повністю забезпечує всі потреби громади і сам вирощує собі необхідних помічників з місцевих хлопчаків, які охоче йому допомагають і теж здатні з усім упоратися. Тож наша громада є абсолютно самодостатньою й ніяких додаткових помічників не потребує.

Громада нашого селища щиро сподівається на Ваше правильне розуміння ситуації та мудре рішення, яке позбавило б нас необхідності продовжувати переписку з вищими інстанціями чи вдаватися до будь-яких інших заходів.

Дякуємо за увагу.