Справи водоканальські чи правило двох

3 червня 2006

Проблеми міського водоканалу останнім часом з категорії нагальних перейшли до категорії першочергових, адже загроза, яка постала перед містом, досить суттєва - залишитися без води. За більш детальними коментарями з приводу цієї ситуації ми звернулися до директора Світловодського водоканалу Любові Осіпчук. До речі, в слушну мить, адже за декілька годин до цього підприємство відключили від електропостачання.
- Що ж сталося, Любове Дмитрівно?
- Сьогодні ми винні "Обленерго" 42 тисячі грн. Проблема в тому, що ми одним пакетом отримали попередження від 15-го, 20-го, 25-го та 30-го травня. Сьогодні тільки 26 (на момент нашої бесіди - автор), а нас вже відключили. Доведеться вирішувати на одну проблему більше.

- Які саме проблеми постали перед підприємством?
- Проблема одна - кошти. Справа в тому, що для нормального функціонування підприємства нам потрібно 550 тисяч грн. на місяць. Але ми в кращому випадку маємо 240. Раніше ми виживали за рахунок маслосиркомбінату, який сплачував нам близько 240 тисяч за послуги. Зараз він "стоїть", і цих грошей нам катастрофічно не вистачає. Також ми не маємо змоги сплачувати за послуги комунальному підприємству "Дніпро-Кіровоград", якому теж заборгували.
Сьогодні фонд заробітної плати водоканалу на 311 працюючих становить 260 тисяч грн., і вже сьогодні заборгованість по з.п. становить більше 240 тисяч грн. Крім того не обійтися без витрат за іншими статтями: паливно-мастильні засоби, запчастини та ремонт техніки, придбання необхідних для очищення води коагулянтів та інших речовин і тому подібне.
А ще ж і стан нашого "господарства" є дуже далеким від ідеального. І раптом щось вийде зі строю - його максимум до ранку необхідно полагодити. А це не просто.

- Які ж найближчі перспективи - водоканал зупиниться взагалі?
- Не думаю. Міська влада не дозволить цьому статися. Тим більше, що міський голова береться за вирішення цього питання. Робота водоканалу зараз у всіх на устах. Та й ми не сидимо, склавши руки.

- Напевне, є якісь шляхи виходу із кризової ситуації?
- Головним чинником нашого виживання ми вбачаємо зміну тарифу. Сьогодні ми беремо з населення 64 копійки за водопостачання і 87 копійок за стоки. Такої ціни вже давно немає ніде в Кіровоградській області.
(Дійсно так. Станом на жовтень 2005 року, наприклад, в Олександрії ці показники становлять (в грн.) 1,19+0,73, в Кіровограді 1,16+0,57, в Знам'янці 1,45+1,45. А рекордсменом виступають Гайворонський та Бобринецький райони, де тариф складає 3,8 та 4,6 грн. відповідно. Це тільки для населення - автор.)
Ми нещодавно вирахували собівартість нашої продукції - 4 гривні 09 копійок. Але громадськість, звісно, була проти нового тарифу і його не затвердили. Ми ще трималися “на плаву” до тих пір, доки не зупинився маслосиркомбінат. За останні п'ять місяців водоканал просто "ліг".

- Отже ви наполягаєте на піднятті тарифу?
- Ми без цього ніяк не обійдемося. Це вже і влада зрозуміла. Новий тариф є стовідсотково економічно обґрунтованим. А як його розподілять між мешканцями та підприємствами - то вже справа міськвиконкому.

- Правило двох "або": або піднімати тариф, або залишитися зовсім без води?
- Саме так. Наступний шлях - реорганізація. Ми вже провели санацію, створили нове підприємство. Тепер справа за реорганізацією підприємства. За рахунок неї ми зможемо більш раціонально використовувати свої гроші, відмовившись від певних витрат.
За останні вісім місяців ми підготували проект реконструкції каналізаційних очисних споруд вартістю 14 млн.грн. Цей проект пройшов державну експертизу. Ми, звичайно, задоволені, бо каналізаційні споруди у нас знаходяться в аварійному стані. Сподіваюся, що незабаром розпочнемо роботи з реконструкції.
До того ж, держава виділила нам 250 тисяч на реконструкцію хлораторної, яка не відповідає жодним вимогам. Але то не з вини водоканалу - що нам збудували свого часу, те ми і взяли. А ще наші інженери, якими я дуже пишаюся, винайшли спосіб перевести хлораторну на нову хімічну речовину, яка називається гіпохлоріт натрію - обеззаражування води. Сьогодні ця споруда є еконебезпечним об'єктом, а гіпохлоріт є менш агресивним. Причому, значно.
Також плануємо провести реконструкцію та капітальний ремонт на деяких фільтрах. Нещодавно виграли конкурс на 660 тисяч з впровадження на насосних каналізаційних станціях автоматизації процесу.
Наступна проблема - виконання послуг. Дзвінок: " У мене немає води" - "А поряд у квартирі є?" -"Є." - "Так дзвоніть у ЖЕК" - "При чому тут ЖЕК, коли гроші за воду я вам плачу?". Сьогодні міськвиконком повинен точно визначитися із виконавцем послуг. Якщо ми, то нехай так і буде, але ж нехай і ЖЕКи тоді сплачують нам вартість цих робіт, адже внутрішньобудинкові мережі - це їхня власність.
Ну і основна проблема… Ми дуже часто змушені виконувати роботу, яка, в принципі, не є нашою - ремонти у приватних дворах, в багатоповерхових будинках тощо. Якщо вже самі власники чи ЖЕКи не в змозі проводити такі роботи, нехай хоч платять нам. Справа в тому, що ми не маємо права брати кошти за такі послуги. Це ж не правильно. Тричі ми виходили на міськвиконком з цією пропозицією, просили у сесії минулого скликання хоча б компенсувати власні витрати по цих роботах, але отримали "гулькин ніс". Також хочемо змінити вартість технічних умов для встановлення лічильників, колонок, бойлерів тощо. Ось, наприклад, у газовиків цей папірець коштує за 300 гривень. А в нас - 15! Є різниця? На основі певної документації ми вирахували нову вартість цієї послуги і будемо намагатися її затвердити.

- Яка ж вона?
- Точно не скажу, але для населення вона становитиме близько 40 грн., для підприємств - до 90 грн.
Ще один неприємний, але важливий момент: люди від'їжджають з дому на декілька днів, повертаються, включають воду, а з крана тече іржава вода. Потім телефонують і висловлюють претензії з приводу якості води. Шановні споживачі, наша вода відповідає державним стандартам і всім необхідним вимогам. Просто є таке елементарне поняття, як застій води в трубах, коли нею не користуються. Коли немає протоку декілька днів, і вода стоїть в іржавій трубі - якою вона повинна бути? Стече іржава, далі буде чиста. Це елементарно, і жодних "проісків" водоканалу тут нема.
До речі, колись прочитала в газеті про те, нібито якість нашої води така, що нею ноги страшно мити! Це просто непорядно! Більше 300 чоловік сьогодні працює для того, щоб ми мали нормальну воду, а тут така маячня. Ми самі п'ємо цю воду.
Наступна проблема - металеві люки каналізаційних колодязів. Ми витрачаємо на їхнє відновлення шалені кошти! А їх - все менше і менше. Було б добре, якби вартість знятих люків кожного місяця розкидали на всі пункти прийому металу. Тоді напевне вони б перестали їх приймати. Сьогодні по місту більше 50 відкритих люків, і кожен із них - це небезпека для мешканців міста.

- Що ж, сподіваємося на те, що нарешті питання водоканалу почнуть вирішуватися, адже заступником міського голови з комунальних питань призначено колишнього директора ВУВКГ Володимира Дем'янюка.
- Ми теж.

Микола ШВЕРНЕНКО.