Моя міліція мене береже


Моя міліція мене береже


26 листопада 2009
Моя міліція мене береже
16 листопада ц.р.близько 19-ї години ми з подругою стояли на автобусній зупинці навпроти магазину "Апельсин". Раптом нашу увагу привернув чоловік, який рівненько, простягши руки і ноги, немов покійник у труні, лежав на асфальті позаду всіх, хто чекав автобуса. Ми підійшли і переконалися у тім, що доволі молодий чоловік живий, але, очевидно, непритомний. Поряд з ним лежав пакет з апельсинами.
Підняти чоловіка ніяк не вдавалося і ми попросили двох молодих людей допомогти. "Нажерся, як свиня, то нехай валяється" – почули у відповідь. Ми були наполегливі і, врешті, вони погодилися покласти людину на лаву. Тут і підійшов наряд міліції. Я представилася і звернулася до правоохоронців з проханням доправити незнайомого чоловіка додому і потім мені розповісти про все, що станеться, по телефону.

Згодом ми зустрілися у міськрайвідділі внутрішніх справ і познайомилися: молодший сержант Сергій Ткачов, Сержант Володимир Уманський, сержант Артур Коновал (на фото зліва направо). Того вечора з ними був і стажер Микола Прилуцький. Вони розповіли, що такі випадки з ними трапляються часто. Люди дійсно стали черствішими і один одному не поспішають прийти на допомогу. Але для міліціонерів значно простіше відвести нетверезу людину додому, ніж отримувати на ранок заяву про пограбування, побиття тощо і потім розслідувати злочин.

Хто ж той чоловік, долею якого ми так переймалися, чи подякував він чуйним людям за "доставку"? Ним виявився 45-річний Олександр М., живе у будинку №38 по вулиці Приморській. Не подякував, не зміг, бо перебував у стані алкогольного сп'яніння. А вони й не чекали теплих слів. Уже добре, що обійшлося без бійки. От такі вони, скромні і відповідальні співробітники патрульно-постової служби!

Моя міліція мене береже

Моя міліція мене береже

Моя міліція мене береже


Тетяна ДРОЗДОВА,
Богдан ДРОЗДОВ (фото).