Володимир Литвин: "Країна стоїть перед катастрофою!"

10 вересня 2009

У п'ятницю, 4 вересня Голова Верховної Ради Володимир Литвин побував у м.Кіровограді. Зранку він відвідав Державну Льотну Академію, потім з 15-хвилинним запізненням прибув до бізнес-центру "Эльворти" на прес-конференцію. Вибачився і повідомив, що давно планував побувати на Кіровоградщині і саме у цьому навчальному закладі. Не так давно йому довелося разом з іншими людьми виводити Академію з паралічу. Вона почала оживати. На переконання Володимира Литвина, єдиний навчальний заклад, який готує пілотів, обов'язково повинен мати підтримку з боку держави. Далі Володимир Михайлович оголосив готовність до діалогу. Яке становище на ринку зерна?
Яке становище видно на прикладі Кіровоградської області. Зібрано близько двох мільйонів тонн, буде зібрано ще півмільйона. Виникає проблема куди його подіти. Немає умов для зберігання. Потрібно повертати кредити і незабаром починати посівну озимих. Моя позиція полягає в тім, щоб підтримати аграріїв саме в цей момент, а не тоді, коли зерно скуплять за безцінь. 21 липня я виносив на розгляд позачергової сесії Верховної ради проект рішення на підтримку аграріїв, підготовлений за моїм дорученням. На жаль, його підтримали менше двохсот людей. Я мав розмову про це з Прем’єр-міністром. Мова йшла про своєчасну скерованість бюджетних асигнувань і підтримку аграрного фонду. Проте, складається враження, що все йде до того, щоб створити умови безвиході для селян, скупити все зерно за безцінь, а потім оголосити про підтримку аграрного сектору. У такому разі допомогу отримають зернові трейдери. Ця тенденція зберігається з року в рік і догукатися, бути підтриманим неможливо. Мабуть, на все це є своя причина і вона полягає в тім, що люди, які працюють на селі – це безмовні раби. Це ж не шахтарі, які будуть демонструвати «реактивну» реакцію! А тут не платять, а селяни йдуть, орють, сіють, збирають... Треба змінити психологію людей. Моїх зусиль тут недостатньо. Я буду пропонувати, щоб Верховна Рада розглянула результати роботи в аграрному секторі, для того, щоб привернути увагу до цих проблем. Розумна політика на селі? Сьогодні її немає.

Щодо співпраці гілок влади.
У мене відбулася зустріч з Президентом України і ця подія набула широкого розголосу в пресі, ледь не сенсаційного характеру. На мій погляд, це буденна подія, яка не потребує афішування у засобах масової інформації. Ми, навіть, вимушені були зробити заяву прес-служби після того, як прочитали розлогі коментарі з протилежного боку. Я вважаю, що такі зустрічі повинні відбуватися з метою узгодження позицій. Співпраці немає. І я повинен сказати – не буде! Є війна на знищення. І ціна цієї боротьби - країна і люди. Сьогодні саме той момент, коли потрібно задуматися, а що ж буде далі? Бо є ще одна лінія протистояння: це суперництво двох головних на сьогоднішній день кандидатів на посаду Президента. Війна без правил. Коли перейшли на особисте, примирення вже не буде. У мене виникає занепокоєння, чи відбудеться другий тур виборів. Сутичка виникне відразу після першого туру. Жодна з сторін не визнає другого місця. Це проблема, яку нам потрібно вирішити. Я вкотре запропонував главі держави: давайте проведемо спеціальне засідання Верховної Ради. Країна стоїть перед катастрофою. Я не нагнітаю пристрасті! Поки не пізно, щоб нас не примушували міжнародні посередники проводити відповідні консультації і переговори. Оскільки немає довіри у гілок влади, давайте доручимо Академії наук проаналізувати економічний стан держави і доповісти. Натомість є намагання жити за принципом: день минув і слава Богу!

Я сьогодні нагадую людину, яка намагається зупинити втечу з окопів. Люди, які повинні бути на передовій, всі біжать в тил, в опозицію. Зупинити цю паніку практично неможливо. А хто ж буде відповідати за те, що відбувається? Є чіткий розрахунок: чим гірше тим краще. Кому краще? Народу точно не буде краще.

Я не можу бути людиною, яка волає в пустелі. Тому й звертаюся до всіх небайдужих. Зараз ідуть змагання, хто перший пообіцяє. Блокується трибуна в парламенті. Днями я оголошу розпорядження: як тільки розпочинається блокування трибуни, припиняється виплата заробітної плати. Я розумію, що наражаюся на небезпеку, але далі терпіти цей цинізм неможливо.

Руководителем вашего штаба в Кировограде стал известный политик и бизнесмен Игорь Шаров. Значит ли это, что на смену проверенным «литвиновцам», придут «шаровцы»?
Красивый вопрос. Я не делю людей на «шаровцев» и «литвиновцев». Мы все будем работать в одной команде. Или мы выиграем, или все окажемся в братской могиле. А там уже различий не будет. Я имею ввиду политическую изоляцию. Потому что после выборов будет действовать принцип: победителям – все, побежденным – закон. Мы это уже переживали не один раз. Поверьте, мы будем делать все, чтобы привлечь людей неравнодушных на свою сторону. И никто другой не сможет это сделать. Объясню почему. Вы же понимаете, что и Партия регионов и БЮТ находятся на пике свого развития и намерены свои позиции в сельських, городских, райнных, областных советах сохранить. Люди, которые хотят реализовать свой потенцтиал, туда не пробьются. Я говорю откровенно, может быть даже цинично. Поэтому мы и предлагаем: «Люди хорошие, вы не хотите, чтобы наша страна уничтожалась, присоединяйтесь!» Я готов работать со всеми, кто имеет совесть, ответственность и стыд. Именно стыд должен гнать человека. Сколько можно наклонять голову и терпеть. Совершенно очевидно, что нам сели на голову, свесили ноги, осталось только, извините, нагадить. Что и делают регулярно. А мы и при этом говорим: « Все хорошо. Спасибо, что нас заметили хоть таким образом!»

С кем Вам проще общаться: с Ющенко, Тимошенко или Януковичем?
Я человек сложный, поэтому, наверное, со мной всем сложно общаться. Но в то же время я безгранично компромиссный. Я всегда ищу все, что нужно для дела. Я не говорю, что все плохие, а я один хороший. Но обратите внимание на рейтингоносцев. Каждый билборд – это 3-5 месячных пенсий. Откуда деньги? Страна расписана на пять лет вперед. Земля тоже уже перераспределена и перезаложена.

Я предлагал несколько раз: давайте не будем собачиться, а соберемся и обсудим все, что нас тревожит, ведь выборами жизнь не заканчивается. Не хотят. Говорят: мы к нему не придем. А я же не в гости к себе приглашаю.

Як ви ставитеся до свого попередника Арсенія Яценюка, який активно рекламує себе по всіх містах і селах, Сергія Тігіпка, Інни Богословської, які розпочали активну передвиборну кампанію. На Вашу думку, ці політики мають шанс перемогти у президентських перегонах?
Ви мене ставите у дуже незручне положення цим запитанням. Я відповім у такий спосіб. За всю свою політичну кар’єру я ніколи не говорив про своїх попередників і не збираюся робити це зараз. Мені дуже подобаються слова Андрія Дємєнтьєва: «Одни бегут годами к трудной славе. Другим всего-то – перейти тетрадь».

Наразі дуже сильно роздмухується конфлікт між Росією і Україною. У нас в районі прості люди говорять про можливу війну. Я не питаю про причини цього конфлікту, я хочу знати, що ви можете зробити, щоб війни не було.
Не буде війни. У нас з Росією будуть нормальні стосунки. Роздмухування конфлікту – це ніщо інше, як передвиборчі технології.

Тетяна ДРОЗДОВА.