Ювілей, що не радуєЮвілей, що не радує22 квітня 2006 |
20 років з часу найстрашнішої в історії людства техногенної катастрофи-аварії на Чорнобильській АЕС - не радісний (але необхідний) привід для розмови з головою міськрайонної організації "Союз Чорнобиль" Іваном Маліновським про минуле і сьогодення "чорнобильців". Але й воно (сьогодення) виявляється для них маловтішним.
- А все через те, - розпочав пан Іван, - що держава не поціновує самопожертву "чорнобильців", які, за великим рахунком, упередили найстрашнішу аварію за весь час існування людства. Можливо, це буде комусь не до вподоби, але за Ющенка прем'єра і за Ющенка Президента категорія населення під назвою "чорнобильці" почувається як ніколи незахищеною з часів Незалежності... - Ви хочете сказати, що нинішньому Президентові байдуже до ваших проблем? Якщо так, то у чому це проявляється? - Якщо з 1992 по 1999 роки фінансування по різних "чорнобильських" статтях дозволяло нам більш-менш пристойно лікуватися, то починаючи від 2000 року, тобто, від того часу, як Ющенко очолив Кабмін, це фінансування зазнало неабияких урізань. А коли його обрали на Президента, а Юлія Тимошенко стала прем'єром - нам стало геть непереливки з її "найсоціальнішим" бюджетом. Скажу за Світловодськ: на тисячу місцевих "чорнобильців" (майже 300 ліквідаторів, решта - їхні діти та евакуйовані) припадає кожному на лікування у рік...27 гривень(!). Скажіть, є тут привід для радості? - І чим влада мотивує таке неймовірне скорочення? - Тим, що, буцімто, через відсутність контролю, "чорнобильцем" міг стати хто завгодно, а відтак мати різні переваги та пільги - до цієї категорії потрапило безліч громадян, які до Чорнобиля не мають жодного відношення. Я не знаю, як там де, але у Світловодську наші "чорнобильці" пройшли безліч перевірок і жодного, так званого, "фальшивого чорнобильця" не було виявлено... - А в місті - чи відчуваєте ви турботу з боку міських властей? - Перші два роки керування містом Володимира Волкова позитивно позначились у ставленні влади до наших питань, особливо до дітей-"чорнобильців". Вони мали змогу безкоштовно або на пільгових умовах оздоровлюватися влітку у пансіонаті "Славутич" та міських дитячих таборах. А от на цей рік на цю статтю не закладено жодної копійки... - Як жодної копійки - у ювілейний-то рік!? - Дійсно, рік ювілейний. У зв'язку з цим місцеві власті мають відрапортувати у Київ про те, як вони переймаються "чорнобильцями". Наша організація надала свої розрахунки. Це близько 40 тисяч гривень. З яких нам би хотілося встановити на честь героїв-"чорнобильців" невеличкий обеліск у парку навпроти ПТУ (там зараз "чорнобильський" хрест вже кілька років стоїть) - на це треба близько 8 тисяч гривень. Ну, а решту хотіли витратити на оздоровлення, ліки та на заходи з відзначення ювілею чорнобильської аварії. А коли місцевий бюджет прийняли, виявилось, що в ньому закладені кошти лише на згаданий обеліск і то - три тисячі. Слава Богу, світ не без добрих людей: ми постійно отримуємо допомогу від підприємців Валентина Козярчука та Миколи Щекотіхіна. Окрема подяка генеральному директорові ЗАТ "ОДЕБП" Іванові Марону, який жодного разу нам не відмовив у допомозі. І цього разу очолюване ним підприємство виділило нам на пам'ятник 3,5 тисяч гривень. Але, на жаль, до ювілею ми не встигнемо його відкрити, та з'явилася надія, що на 21-шу роковину він таки займе своє місце. І це тішить... Розмовляв Віталій АСАУЛЕНКО. |