Синдром жорстокого ставлення до дітей – актуальна соціальна проблема в Україні

27 травня 2009

З кожним роком в нашій країні збільшується кількість соціально-неблагополучних, малозабезпечених, багатодітних сімей. І саме у них дуже часто помирають діти першого року життя, особливо у перші три місяці: не від хвороб, а від нещасних випадків, травм, отруєнь, переохолодження, голодування, від синдрому раптової дитячої смерті. Повторні експертизи спеціалістів розцінюють усі ці випадки як результат жорстокого, поганого ставлення до дітей.
Жорстоке ставлення до дитини, це і недбалість щодо дітей, коли вони залишаються без уваги, часто голодні, холодні, не купані, погано вдягнені, проживають в антисанітарних умовах, і фізично погане ставлення до дітей; і сексуально та психічно жорстоке ставлення до дітей; недобросовісне виконання з боку батьків своїх обов’язків з виховання дитини, а також дефіцит опіки, догляду, батьківської любові до рідної дитини; нераціональне та недостатнє харчування, переохолодження, несвоєчасне звертання або взагалі не звертання батьків за медичною допомогою у випадку захворювання дитини. Часто саме ці фактори стають причиною смерті дитини. У нашому суспільстві існує і таке явище, як фізично жорстоке ставлення до дитини: це – нанесення дитині травм при фізичному насильстві, зробленому не випадково, а з наміром. При цьому на тілі дитини залишаються характерні пошкодження – синці, садна, рани від ударів ременем, укусів, опіків від гарячих предметів (праски, цигарок). Як правило, сліди видно на обличчі, тілі, голові: вибиті або сильно розхитані зуби, розбиті ніс та губи, глибокі тріщини на губах, садна та рани на голові. Про те, що дитина травмована не випадково (упала сама чи ударилась), свідчать багаточисельні пошкодження різного характеру і різного ступеня давності та присутність інших ознак жорстокого ставлення до дитини.

Важливо вчасно виявляти такі сім’ї, аби зберегти здоров’я та життя цих нещасних дітей, над якими знущаються батьки. Сприяння у ранньому виявленні таких сімей відіграють сусіди, педіатри, сімейні лікарі, медичні працівники швидкої медичної допомоги. Часто лише вони стають єдиними свідками поганого, жорстокого ставлення батьків до своїх дітей. При виявленні таких сімей, потрібно негайно інформувати соціальні служби міста та опікунську раду.

Сільва ДОБРОВОЛЬСЬКА,
завідуюча дитячим п/в №2.