На «гіку», як на довгій ниві, або У квача на серфах з чемпіонкою Анжелікою Гарькавою


На «гіку», як на довгій ниві, або У квача на серфах з чемпіонкою Анжелікою Гарькавою


6 серпня 2019
На «гіку», як на довгій ниві, або У квача на серфах з чемпіонкою Анжелікою Гарькавою
Дворазова чемпіонка України чотирнадцятилітня Анжеліка Гарькава — єдина дівчина-віндсерфінгістка у Світловодську. Серйозні тренування під керівництвом тата-тренера дали дівчині ґрунтовну базу, тепер вона вже виступає у складі збірної України. Але для подальшої участі у змаганнях всеукраїнського та світового рівнів дівчині потрібен капітальний ремонт вітрила або придбання нового вітрила та щогли. Анжеліка займається вітрильним спортом — віндсерфінгом із семи років. Опанування відбувалося під наставництвом тата — Володимира Гарькавого, який є фанатом цієї справи з дитинства, хоча й не має у цьому напрямкові фахової освіти. Два роки тому у світловодському яхт-клубі "Кристал" відбувалися змагання, Анжеліка саме тренувалася, коли її помітив багаторазовий чемпіон України, призер чемпіонатів Європи, призер Кубків світу Олександр Менделенко і, одразу розгледівши потенціал, запросив спробувати сили на дистанції, а невдовзі (у вересні минулого року) — на чемпіонаті України з віндсерфінгу у Вишгороді, де Анжеліка здобула свою першу перемогу у категорії дівчата і третє місце у загальному заліку серед юнаків. Цього року у червні на літньому чемпіонаті України в Тернополі світловодчанка здобула І місце серед дівчат та ІІ місце у загальному заліку серед юнаків. Попереду в Анжеліки — у вересні — чемпіонат України в Одесі, а потім — світовий чемпіонат в Іспанії.

Щоденні тренування спортсменки на території місцевого яхт-клубу тривають 3-4 години. Зазвичай сезон розпочинається з початку квітня і триває до початку жовтня, а взимку це заняття на льоду на спеціальній саморобній дошці з вітрилом. Вивчення прогнозу погоди — звична справа, адже без вітру заняття неможливі. Цікаво, що спочатку дівчинці заняття спортом були не до вподоби, адже в заняттях потрібна дисципліна, а хотілося просто гуляти.

"Усі хочуть лежати під пледом і пити чай, — говорить Анжеліка, — тому й не приєднуються до моїх тренувань".


Тепер же не може дочекатися початку сезону й участі у змаганнях, хоча і поледачкувати іноді теж хочеться. Зараз Анжеліка тренується сама, бо батько вирушив на заробітки, але продовжує консультувати і давати завдання в телефонному режимі. Мама Оксана Артеменко завжди присутня на тренуваннях — спостерігає на березі, а тепер ще й фотографує та відсилає виконані елементи татові-тренеру. Сама жінка теж пробувала виходити під вітрилом, і в неї виходило, але перевагу віддала шейпінгу. Та Оксана у захваті від цього красивого виду спорту і яскраво пропагандує його, адже для розвитку віндсерфінгу Світловодськ має найголовніше — шикарну акваторію, тому їй дуже прикро, що віндсерфінг тут не розвивається (у Світловодську любителів посерфити — до 10 осіб). Окрім краси і фізичної форми цей спорт дуже корисний для здоров’я. Як стверджує Оксана, у дитинстві Анжеліка часто хворіла, тепер застуда з незначним підвищенням температури триває максимум два дні, а ще в доньки відновився зір, тому що увесь час фокусуєшся і вдивляєшся у далечінь.

На «гіку», як на довгій ниві, або У квача на серфах з чемпіонкою Анжелікою Гарькавою
Оксана Артеменко та Анжеліка Гарькава


Віндсерфінг — складний і небезпечний вид спорту, треба відповідально ставитися до тренувань і неухильно слідувати настановам тренера, адже вода помилок не вибачає. Анжеліка добре пам’ятає випадок, коли у тата порвалося вітрило, а вона ніяк не могла стати на воду, тому довелося вітрило помістити на дошку і удвох добиратися до берега, долаючи велетенські хвилі. Цього літа, коли у тата упало вітрило, через різкі та сильні пориви вітру Анжеліка ніяк не могла дістатися до його дошки і дізнатися, як справи, коли все ж вдалося це зробити, виявилося, що щогла на його серфі зламалася навпіл. Добираючись до суші, обоє добряче замерзли, бо протягом 40 хвилин їх накривало хвилями, а коли витягали щоглу на берег, поранили руки об комиш. А одного разу вітрило через різкий порив вітру накрило дівчину ще на березі і вибратися з-під нього без допомоги тата вона б не змогла. Ось ще декілька подробиць про цей вид спорту від Анжеліки: коли спортсмени на воді — на них лише рятувальний жилет і ніякої страховки, адже вона лише заважатиме безперешкодно рухатися; коли летиш на хвилях на великій швидкості, після сходження на берег пальці ще п’ять хвилин не розгинаються — так сильно тримаєшся за гік — оснащення для напинання косих вітрил. Але попри всі складнощі це дуже цікаво, а ще на серфах навіть можна грати в квача.

Успіхи — результат наполегливості Анжеліки та моральної і матеріальної підтримки її батьків. Вітрильна федерація України частково фінансує проїзд та житло, а от про спорядження слід дбати самим. Останнім часом декілька світловодських підприємств допомогли з поїздками, за що родина їм вдячна. Але під час тренування юна спортсменка відпрацьовувала складний поворот на швидкості, при невдалому входженні у поворот було сильне падіння на воду і дошку — тріснула щогла та частково розірвалося вітрило. Вітрило склеїли, але йому вже 8 років, воно неодноразово ремонтувалося, тому може розірватися при будь-якому наступному падінні. Купити нове вітрило батьки не в змозі, та і його ремонт коштує 4 тисячі гривень, щогла, що була у використанні — 6 тисяч гривень, а нове вітрило разом зі щоглою — 800 доларів. При цьому з відремонтованим вітрилом можна змагатися в Україні, а ось на світовому чемпіонаті з ним не допустять до змагань: оскільки кількість учасників велика і велика щільність на перегонах, то таке вітрило становитиме загрозу для їхнього життя і здоров’я. Окрім того, наступного року дівчина виступатиме вже в іншій віковій категорії, квадратура вітрила в якій більша. За кордоном таке вітрило можна придбати на змаганнях після першої гонки за 950 євро, в Україні ж нове вітрило коштує 1350 євро. Такі суми для батьків вже не під силу, а полишати справу, у якій маєш великі успіхи, дуже б не хотілося. Тим більше, що у подальшому Анжеліка планує отримати професію тренерки з віндсерфінгу, вступивши на факультет фізичного виховання до Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

"Велике прохання допомогти мені у придбанні спорядження, адже я і надалі хочу перемагати та захищати честь України і Світловодська зокрема", — звертається до усіх небайдужих чемпіонка Анжеліка Гарькава.