Хлопець з характером Денис

8 лютого 2019

Денис любить пити воду і чай. Але сервірування у цій чайній церемонії незвичайне — вода і чай знаходяться у великих шприцах. Та й п’є хлопець за графіком — кожні 15 хвилин, так потребує його організм. У п’ятнадцятирічного Дениса Харченка (30 січня 2003 року) із селища Власівки міста Світловодська, ДЦП, синдром спастичної диплегії. Мама хлопця Тетяна не може говорити, що захворювання її сина від народження, бо до двох місяців він нормально розвивався. У два місяці пройшов операцію з видалення грижі, за одну ніч перенісши 2 наркози. А потім розпочався безперервний плач, і в 6 місяців лікарі виявили, що у малюка внутрішньочерепний тиск удвічі перевищує норму. У 9 місяців Денис мав діагноз ДЦП: після МРТ батькам повідомили, що у дитини частково повідмирали нервові закінчення головного мозку. У приватній бесіді знайомий лікар рідних Тетяни сказав, що з таким діагнозом взагалі-то діти не живуть. Це лише догляд мами творить такі дива.

Коли хлопчик був маленьким, він намагався сидіти, намагався сам їсти. Зараз він не стоїть, сидіти може лише у спеціальному візку або у кріслі, адже голова має бути лише у певному положенні, щоб не завалювалася назад. Декілька раз потрапляв у лікарню з підвищеним рівнем ацетону, із болями у підшлунковій і шлунку, бо у нього погано перетравлюється їжа. І в реанімації лежав — у 9 років вперше впав у кому, згодом була ще одна кома. А загалом до 13 років раз на рік виникала тяжка ситуація. Різного роду вірусні захворювання і запалення у Дениса розвиваються швидко: бо збирається слина, слиз, які він ковтає, адже не може відкашляти, потім розпочинається блювота, потім зразу втрата свідомості. З часом мама вже навчилася розпізнавати такі стани — не той погляд чи мутніють очі — і відразу вводить антибіотики. Вона як ніхто знає, що потрібно хлопцеві у певний момент, і сама коригує прийом препаратів, а також робить синові розслаблюючий масаж і зарядку.

Денис Харченко

Хлопець усе розуміє, емоційно реагує на все, що подобається чи не подобається. Надзвичайно сильно реагує на голосний голос, тому при ньому голос не підвищують. Дуже любить, коли танцюють, і слухати голосну музику. Денису подобається спілкування: у гості Харченки ходять лише у повному складі. А ходять часто і в себе люблять гостей приймати. Коли мама бачить, що Денис хандрить, вона так і говорить:

"Ану візьми себе в руки! Бо гості не прийдуть!".

Ці слова діють на хлопця миттєво — і він вже бадьорий і веселий.

Взагалі мама для Дениса — все. Без неї він навіть не їсть і не засинає.

Хоча щодо їжі, то їсть він погано. Здебільшого перетерті продукти, бо йому надзвичайно важко ковтати, хоча їсть він ложкою, а не через зонд. Постійно приймає ферменти, які безкоштовно отримує раз на місяць через лікарню.

За роки сидіння у візку у хлопця почав розвиватися сколіоз і навіть ростуть гулі на ногах, тому йому важко підібрати взуття. Інколи беруть ортопедичне взуття на замовлення.

Сім’я Дениса — мама Тетяна, яка знаходиться вдома по догляду за сином, батько В’ячеслав, який працює на підприємстві "Королівський смак", двадцятирічний брат Дмитро, який прийшов у відпустку з армії, ще й грамоти за добру службу привіз, бабуся Алла Ковальова, яка живе окремо — ніколи не чекали допомоги: усе тягнуть самі. Коли зламався, наприклад, телевізор, без якого не обходяться, то взяли кредит і придбали. Тому їм трохи ніяково брати участь у проекті, щоб для них збирали гроші.

У сімейному колі

Доходи сім’ї складаються із зарплати тата, пенсії сина та виплат мамі по догляду — останні дві складають у сумі 2900 грн.

Якщо все в порядку і син не хворіє, то у місяць на ліки йде 100 гривень, а якщо захворіє, то, наприклад, останнього разу на лікування пішло 3,5 тисячі гривень. Тому усі слідкують за тим, щоб не допустити входження у хворобу (через те, що не рухається, Денис схильний до запалення легень).

Для того, щоб подрібнювати їжу для Дениса, сім’ї потрібен кухонний комбайн, бо блендер вже виходить з ладу від постійного використання. Потрібна пароварка, тому що смаженого хлопцеві не можна. Треба памперси №6, у яких підліток постійно. Чай та воду кожні 15 хвилин мама вливає йому великими шприцами (№20). Також було б добре підтримати здоров’я, пройшовши курс реабілітації у санаторії. А ще велике ліжко, щоб Денисові було зручно перевертатися. Як бачите, 20 тисяч гривень, які збираємо в рамках проекту, є куди витрачати.

Картка Ощадбанку: 5167 4900 9613 6073.

Тетяна Кочеткова, хрещена мати Дениса:

"Знаю Дениса з народження, він виріс на моїх очах. Знаю усі труднощі, з якими стикається його сім’я, знаю, як ставляться до дітей з інвалідністю деякі люди. Беру участь у проекті "Видноколо", бо хочу допомогти хрещенику. А ще сподіваюся, що про проект дізнаються і за межами Світловодщини, і керівництво держави зрозуміє і відкриватиме реабілітаційні центри не тільки у великих містах, а й у маленьких, щоб сім’ї людей з інвалідністю жили повноцінним життям".

В’ячеслав та Денис Харченки з Тетяною Кочетковою

Денис з родиною