Воркаутер Данило

8 лютого 2019

Данило ходить займатися на турніках, так як і його друзі. Єдина різниця — перед заняттями йому слід виміряти вміст цукру у крові і збільшити чи зменшити його показник, збільшивши чи зменшивши дозу інсуліну. Цукровий діабет у п’ятнадцятирічного Данила Величка (30 вересня 2003 року) з Григорівки Світловодського району діагностували з 2010 року. Дізналися про захворювання випадково. На думку батьків, воно з’явилося після вакцинування, на думку лікарів, воно спадкове, оскільки по чоловіковій лінії є хворі на діабет. Мама і тато на цю хворобу не страждають.

Спочатку хлопець користувався інсуліновими ручками, потім у журналі "Діабетик" батьки прочитали про програму "Від серця до серця", коли волонтери пропонували заповнити анкету для отримання інсулінової помпи, й у 2014 році Данило її отримав. Вона дуже допомагає: за три роки після захворювання хлопець не виріс ні на сантиметр і не набрав жодного кілограма. Після встановлення помпи він ніби ожив — став набирати у зрості й у вазі. Інсуліни для ін’єкцій є довгої і короткої дії, а помпа розрахована для інсуліну короткої дії і доставляє — впорскує гормон в організм кожні 15 хвилин, що максимально наближено до життєвого циклу здорової людини. До того ж, це дуже зручно і безпечно — не треба зупинятися і самому вводити інсулін. Помпа — це своєрідний катетер, який встановлюється на тілі у тих місцях, куди рекомендовано вводити інсулін. Це ніби штучна підшлункова залоза. До помпи необхідні витратні матеріали: силуети — це спеціальні голочки, які вводяться під шкіру, і резервуари, які наповнюються інсуліном і вставляються в помпу. Інсулін Данило отримує в лікарні безкоштовно, а ось силуети і резервуари сім’я купує за власні кошти, хоча 2 роки тому їх теж видавали у лікарні. Потім вирішили, що це не ліки, а матеріали, і припинили виділяти кошти на їх придбання. Але ж введення інсуліну без них неможливе, що з того, що це не ліки?

Силует і резервуар міняють кожні 3 дні. Вартість упаковки з 10 силуетів — 2 800 грн, 10 резервуарів коштують 700-800 грн (їхня ціна коливається), тобто 3 600 грн — це сума на місяць.

Тато Руслан приватний підприємець, а мама Лідія перебуває вдома по догляду за дитиною-інвалідом й отримує допомогу у загальній сумі 300 грн.

Віра Фетісова, Данило та Лідія Велички

Хлопець дотримується низьковуглеводної дієти: м’ясо, каші, салати, фрукти. Усі вуглеводи йому слід рахувати за допомогою спеціальних діабетичних ваг та спеціальних діабетичних таблиць. Коли звикаєш до чогось, то це вже стає способом життя, але інколи хочеться і чогось такого, чого не можна — молочного шоколаду, наприклад. Данило може його з’їсти, але в такому випадку треба збільшити дозу інсуліну.

Данило навчається у Григорівській школі. Хлопець вже знає, що буде спеціалістом у галузі ІТ-технологій. Захоплюється відеоіграми та спортом: разом з друзями виконує трюки на турніках. Поки що не багато — підйом переворотом і вихід з нього. Удома віджимається, присідає, тобто підтримує себе у формі. Спілкуванню з однолітками хвороба ніяк не заважає, Данило почуває себе вільно. Спортом займатися рекомендовано, адже силові вправи знижують рівень цукру, лише перед заняттям слід виміряти цукор в крові.

20 тисяч гривень — це сума, яка необхідна на придбання силуетів та резервуарів трохи більше ніж на 5 місяців. Давайте зробимо так, щоб хоча б на цей термін Данило турбувався лише про досягнення у воркауті.

Картка Приватбанку: 4149 4991 1797 6801.

"Ти відчуваєш себе щасливішим, коли допомагаєш іншим? Ти не можеш байдуже пройти повз людське горе? Тоді ти мене розумієш. Мене звати Фетісова Віра. І я вірю, що добро завжди перемагає".

Віра Фетісова, Данило Величко