Кусають майже в чотири рази частіше!

16 травня 2018

За період з 1 квітня по 15 травня 2018 року зареєстровано 63 звернення дог Світловодської ЦРЛ з приводу укусів кліщів. За аналогічний період минулого року було лише 17 звернень з цією проблемою. Кліщовий Лайм-бореліоз або хвороба Лайма – природноочаговое, інфекційне захворювання зі складним патогенезом, що включає комплекс іммуноопосредованних реакцій. Зараження людини відбувається трансмісивним шляхом: збудник проникає при укусі кліща з його слиною. Сприйнятливість людини до боррелій дуже висока. Від хворого здоровій людині інфекція не передається.

Для первинних заражень характерна весняно-літня сезонність, обумовлена періодом активності кліщів (з квітня по жовтень). Зараження відбувається під час перебування в лісі, в ряді випадків – у лісопарках в межах міста. При зараженні в місці присмоктування кліща зазвичай розвивається комплекс запально-алергічних змін шкіри, що проявляється у вигляді специфічної, характерної для хвороби Лайма еритеми. Локальна персистенція збудника впродовж певного періоду часу обумовлює особливості клінічної картини – відносно задовільне самопочуття, слабко виражений синдром загальної інтоксикації, відсутність інших характерних для хвороби Лайма проявів, запізнення імунної відповіді.

Мігруюча еритема – основний клінічний маркер захворювання, з'являється через 3-32 дня (в середньому – 7) у вигляді червоної макули або папули на місці укусу кліща. Зона почервоніння навколо місця укусу розширюється, відмежовуючись від неураженої шкіри яскраво-червоною облямівкою; в центрі ураження інтенсивність змін виражена менше. Розміри еритем можуть бути від декількох сантиметрів до десятків (3-70 см), проте тяжкість захворювання не пов'язана з їх розмірами.

У місці початкового ураження іноді спостерігається інтенсивна еритема, з'являються везикула і некроз (первинний афект). Інтенсивність забарвлення, що поширюється, ураження шкіри рівномірна на всьому протязі; в межах зовнішнього кордону можуть з'являтися кілька червоних кілець, центральна частина яких з часом блідне. На місці колишньої еритеми часто зберігається підвищена пігментація і лущення шкіри. Протягом кількох тижнів (рідко раніше 10 – 12 днів) або місяців від початку захворювання у 15% хворих з'являються явні ознаки ураження нервової системи. Протягом декількох тижнів від моменту зараження можуть з'являтися ознаки ураження серця.

Лікування хвороби Лайма включає комплекс лікувальних заходів, в якому провідна роль відводиться етіотропної терапії. Лікарські препарати призначають перорально або парентерально в залежності від клінічної картини і періоду хвороби. У даний час найбільш ефективним препаратом для лікування хвороби Лайма є цефтриаксон, в добовій дозі 1-2 г. Тривалість курсу 14-21 діб. У випадках мікст-інфекції (хвороба Лайма і кліщовий енцефаліт) поряд з антибіотиками застосовують протикліщовий гамма-глобулін.

Прогноз при хворобі Лайма сприятливий. При пізно розпочатій або неадекватній етіотропній терапії захворювання прогресує, часто переходить в рецидивуючий і хронічний перебіг. Зниження працездатності і в ряді випадків інвалідність обумовлені стійкими резидуальними явищами.

Основні способи профілактики хвороби Лайма, спрямовані на зниження ризику присмоктування кліща при відвідуванні лісів, парків, заміських масивів і садових ділянок. Вони включають використання репелентів, носіння одягу, що максимально закриває поверхню тіла, часті огляди тіла й одягу для своєчасного виявлення кліщів.

Також необхідно обстежити своїх домашніх тварин на предмет кліщів. Собака або кішка не можуть заразити вас на хворобу Лайма, але можуть занести в будинок заражених кліщів, які, в свою чергу, можуть вкусити вас.

Якщо вас все ж таки вкусив кліщ – необхідно його видалити. Для цього необхідно звернутись до лікаря лікувально-профілактичного закладу. При відсутності такої можливості видалення можна проводити самостійно, хоча це небезпечно, і після цього теж звернутися за медичною допомогою до лікарів-інфекціоністів для визначення подальших дій.

Пам’ятайте, ваше здоров’я у ваших руках!

Олександр Лаптєв, районний педіатр