Хвора на ДЦП дитина та сварка її батьків

3 квітня 2017

Єдину думку, яку ми так і не почули, так це думка самої малолітньої Настуні. Та це і неможливо… Олена Г. живе у Смілі Черкаської області. У неї, у буквальному смислі на руках, її донька Анастасія, якій у травні має виповнитись 14 років. У своєму листі до нашої редакції, пані Олена, у сподіванні, що може хоч так зрушиться її справа, пише, що її Настуся від народження страждає на дитячий церебральний параліч та епілептичний синдром. Дівчинка, яка вимушена користуватися підгузками, не ходить і не сидить самостійно, як і не їсть самостійно — мати годує її з ложечки і лиш перетертою їжею.

Через постійний догляд, пані Олена не може працювати, отримуючи лиш пенсію на доньку у дві тисячі гривень. Є у дівчини батько, чиє прізвище й по-батькові (Миколаївна) вона носить. Живе він у Світловодську. Микола Г., перебуваючи з пані Оленою у офіційному розлученні від 2013 року, рішенням суду має сплачувати аліменти на спільну їхню дитину у розмірі, не менше 30% прожиткового мінімуму плюс 750 гривень додаткових виплат, пов’язаних з тяжким захворюванням Насті. Але от не сплачує він фактично оці аліменти і з колишньою дружиною і донькою знатися не хоче, пише Олена.

Образа, помножена на фінансову безвихідь, змусила її у серпні 2015 року звернутися до Світловодського МВ УМВС з повідомленням про вчинення Миколою Г. кримінального правопорушення — умисне ухиляння від сплати аліментів. Розпочато кримінальне провадження. А вже у вересні слідчий з цієї справи виніс постанову про закриття цього провадження, бо, як свідчить формулювання: у діях підслідчого відсутні як об’єктивні, так і суб’єктивні сторони кримінального правопорушення.

Пані Олена про сей "вердикт" довідалась, і то — випадково (бо відповідна постанова їй не надсилалась), аж у лютому 2016 року… Вірогідно, пише жінка, слідчий зжалився над своїм підслідчим з його даних про те, що він безробітний і страждає на гіпертонію (високий артеріальний тиск)…

Сей факт змусив позивачку звернутися зі скаргою до Світловодського відділу Знам’янської прокуратури, яка у березні скасувала тую постанову, а матеріали кримінального провадження (того самого) було направлено слідчому (тому самому). Але провадження, пише пані Олена, застопорилося, що змусило її в період з березня 2016-го і по січень 2017-го років написати близько десятка скарг на адресу наших правоохоронних органів й прокуратури. Результат — нульовий, ну, хіба що, слідчий змінився.

За цей час аліментний борг Миколи Г. склав 40 тисяч гривень. Та й сам він не сидів склавши руки — позивався до суду з клопотанням зменшити і розмір боргу, і розмір самих аліментів. Суд, який відбувся у Смілі (точніше, три засідання), задовольнив його клопотання, зменшив уполовину і перше, і друге. Але Апеляційний у Черкасах, куди звернулася пані Олена, все повернув "на круги своя". І що цікаво, відзначає наша дописувачка, на всіх чотирьох засіданнях інтереси пана Миколи представляв доволі дорогий світловодський адвокат — їздить на люксовому позашляховикові. А це, заключає жінка, є свідченням "грошовитості" пана Миколи, який, якщо вірити її допису, ніякий не безробітний — він неофіційно працює у "рибоколгоспі". І авто (ВАЗ-2106) у нього є, от тільки на матір записане. Тому-то ДВС (виконавча служба) Світловодська, де знаходиться ця "аліментна" справа, розводить руками: нічого їй з майна пана Миколи описувати в рахунок повернення боргу. Бо немає у нього того майна.

Солідарний із ДВС і Влад Рафальський, слідчий, на якого покладено цю справу. Дійсно, сказав він, на Миколу Г.. накладено арешт майна. Але ж він офіційно ніде не працює, проживає з батьками і майна, яке би йому належало офіційно, у нього немає. А факт того, що він десь працює неофіційно, до справи, як-то кажуть, не пришиєш.

29 березня слідчий розмовляв із прокурором по цій справі. Дізнавшись, що у соціальному і майновому стані підслідчого зміни не відбулися, він (прокурор) розпорядився ще раз допитати підслідчого і закривати провадження. Але, наголосив пан Влад, щойно стануться зміни у соціальному і майновому стані цього громадянина — провадження буде знову відкрито.

А от Олександр Петренко, адвокат пані Олени не погоджується з таким безсиллям закону, тим більше нині, коли роботодавець ризикує шаленими штрафами за неофіційне працевлаштування найманого працівника. Слідчий, каже адвокат, має всі підстави у такому випадку звернутися до фіскальних органів, які би й перевірили інформацію про "нелегала". У разі її підтвердження — і бюджет би поповнили, і на зарплату собі заробили.

Для повноти картини або, як говорять, для паритету думок і суджень, звісна річ, не вистачає у цій "палітрі" самого винуватця — Миколи Г. Зв’язались і з ним… Щоби там не говорили, відразу наголосив він, він не відмовляється від Настуні, визнаючи її своєю донькою. Просто, за словами пана Миколи, його "колишня" у гонитві за грошима, зробила і собі, і йому "медвежу послугу".

І щоби зрозуміліша була його версія розвитку подій — розпочав із своєї попередньої роботи на Лісозаводі (пан Микола — водій з 20-річним стажем). Працюючи там у 2013-15 роках непогано заробляв, що дозволяло йому сплачувати щомісячно аліменти по 1500-1600 гривень. Аж поки, говорить він, не стався у нього конфлікт з начальником, який намагався "навісити" на нього зіпсування причепу з відрахуванням за цей збиток із його зарплати у розмірі 16 тисяч гривень. Микола Г. образився на таку несправедливість і звільнився. Опісля влаштувався на одне із харчопереробних підприємств. Але там і тисячі гривень на руки він не отримував…

І ось вже понад року як він марно намагається більш-менш пристойно працевлаштуватись, одночасно умовляючи свого колишню благовірну трішечки потерпіти з позовами та заявами. Річ у тім, каже пан Микола, деякі його знайомі колеги влаштувалися далекобійниками — ганяють європами і зарплати добрі за це мають. Спробував було і він, так ДВС, через те, що він перебуває під слідством, наклала на нього обмеження виїзду за кордон. Оце і є та "ведмежа послуга" від його колишньої дружини.

— А як же ваші неофіційні шалені заробітки у "рибоколгоспі", як стверджує пані Олена?

— Я не працюю там ані офіційно, ані неофіційно. Лиш якось пару раз підміняв захворілого сусіда-рибалку за "шалений" заробіток — кілька рибин.

— А з дорогим адвокатом тими рибинами розраховувались?

— Гроші на адвоката мені дала мати і нинішня дружина, яка працює… Я взагалі дивуюсь, як вона мене терпить. Адже зараз я вимушений заробляти копанням людям городів та розкиданням на тих городах гною.

Між іншим, додав наш співрозмовник, Олена Г. не така вже й жертва, як намагається себе представити: опісля нього вона вийшла заміж і народила від другого чоловіка двох дітей. А от допомогу на них вона отримує, оформивши собі статус матері-одиначки.

…Дійсно кажуть: чужа сім’я — темний ліс. А тим більше — колишня сім’я. Але раз до журналіста надійшов сигнал — мушу на нього відреагувати з правом на слово кожної сторони. Єдину думку, яку ми так і не почули, так це думка самої малолітньої Настуні. Та це і неможливо — не розмовляє вона через кляту хворобу.

P.S. Надаємо номер особистої банківської картки Олени Г. для бажаючих надати допомогу Анастасії: 5168 7572 3047 6485