15 лютого – Стрітення Господнє – одне з найдавніших свят християнської церкви

13 лютого 2017

В християнстві існує не так вже багато свят, про яких знають буквально все. Наприклад, кожен рік, ми відзначаємо Різдво Христове – день, коли Ісус Христос народився, і Великдень – день, коли він воскрес. А що ж ми знаємо про таке свято як Стрітення Господнє, що воно означає, які його традиції? Більшості з нас відомо, що Стрітення Господнє 2017, як і багато років до цього відзначається 15 лютого, на відміну від багатьох церковних свят, його дата не відраховується від Великодня. У перекладі з церковної мови "сър?тение" означає "зустріч". А свято Стрітення Господнього це той день, коли зустрілися Старий і Новий Заповіт, що стало новим витком розвитку людства і його духовності.

ІСТОРІЯ СВЯТА
Що б краще дізнатися про історію цього свята, треба повернутися на багато століть назад, у часи Діви Марії з немовлям Ісусом, якому на той момент було 40 днів від народження. Саме в цей день Діва Марія прибула в Єрусалимський храм для того, щоб принести подяку Богові за сина. Саме тут і відбулася та зустріч сина Божого з людиною, яка описана в старому завіті.

Першим, хто взяв на руки немовля, був служитель храму, і звали його Симеон, перекладаючи пророцтва книги Ісаї, він задовго знав про майбутні події і грунтовно до них готувався. У цих пророцтвах говорилося про те, що діва народить на світ сина Месії. Коли ж, Симеон вирішив підкоригувати текст, виправивши слово "діва", на слово "дружина", адже лише заміжня жінка могла народити дитину, до нього прийшов Ангел, який пообіцяв книжнику безсмертя до тих пір, поки пророцтво не збудеться. І з того самого дня Симеон став чекати, коли ж він побачить спасителя своїми очима, а потім постане перед Богом. Але за легендою, до цієї зустрічі Симеон прожив ні багато, ні мало, а цілих 360 років, і тільки після тієї зустрічі в Єрусалимському храмі, він зміг спокійно померти. Після чого церква назвала його Богоприємцем і визнала святим.

З цієї історії видно, що свято Стрітення 2017, означає ніщо інше, як зустріч. Так само існує варіант перекладу, де це слово трактується як "радість", і сенс полягає у вихвалянні Спасителя, який прийшов у наш світ з благою місією, цей день досі оспівують у церквах і пишуть ікони із зображенням святого Симеона, який на руках тримає немовля.

Існує ще один, не менш поширений сенс святкування Стрітення Господнього. У цьому випадку мова йде про зустрічі Нового та Старого завіту, разом з цим люди святкують акт принесення немовляти в храм, в ті часи це робили на сороковий день після народження хлопчика і на вісімдесятий, після народження дівчинки. Ця версія "зустрічі" має більше спільного з першою історією про Богородицю, ніж може здатися на перший погляд. Безліч документів того часу, підтверджують той факт, що саме Симеон, виявися живим символом зустрічі строго і нового світу.

Саме по собі слово "стрітення" несе в собі величезну смислове навантаження і зустрічається в християнстві повсюдно, адже кожен християнин вірить в те, що при спілкуванні з будь-якою людиною, ніби стикається кілька світів, що саме по собі є таїнством пізнання іншої душі. Так само, з точки зору православної церкви, кожен раз, коли людина входить в храм, він переступає поріг Божого дому, що символізує зустріч з Всевишнім.

Мало хто знає, що Стрітення Господнє – це одне з найдавніших свят християнської Церкви, до цих пір збереглися документи, які підтверджують, що вже на початку 4 століття були проведені перед народом перші срітенські проповіді. І головною з таких підтверджень став трактат під назвою "Паломництво до Святих місць", у ньому докладно описано хід у місті Анастасисе, і порівнювали його з великодньою ходою.

Ще однією невід’ємною частиною свята є освячення церковних свічок, і прийшов цей звичай до православної церкви з католицької. Сталося це в середині сімнадцятого століття, коли Київський митрополит склав і видав свій требник, у якому детально був описаний католицький чин хресних походів з запаленими світильниками. За допомогою такої хитрощі Римська церква намагалася відволікти свою паству від язичницьких обрядів і свят, які в більшості своїй були пов’язані з вшануванням вогню. З тих самих пір стрітенськи свічки ставляться по-особливому. До цих пір їх зберігають весь рік і запалюють під час домашньої молитви. Тому обов’язково потрібно сходити в церкву на Стрітення в 2017 і освятити хоча б кілька церковних свічок.

Як і у багатьох інших релігійних святах, Стрітення переплелися церковні та язичницькі звичаї, і по правді кажучи, деякі з них зовсім не християнські. Приміром, зі Стрітенням Господнім, можна з легкістю провести аналогію з язичницьким календарем, саме 2 лютого (за старим часом) в народі відзначали зустріч зими з весною. Звідси і пішли всілякі прикмети і приказки, ось деякі з них:
• по погоді цього дня, з легкістью можна було визначити чи скоро прийде весна чи зима затримається довше звичайного;
• якщо день був сонячний, то бути багатому врожаю;
• якщо в цей день вітер дме, бути холодній і затяжній весні;
• відлига, значить бути урожаю пшениці.

Хоча Стрітення це церковне свято, а з давніх часів повелося так, що саме в цей день потрібно переробити безліч справ. На зорі годували курей вівсом, що б вони краще неслися і яйця у них були смачніші і крупніші, виганяли худобу з хліва в загін, готували насіння до посіву, білили плодові дерева. Але крім цього всього, а цей день гуляли і веселилися, пекли млинці, які є символом сонця, а значить тепла і весни.

2017rik.pp.ua