П’ятниця, 17 серпня 2018
ТОП-новини Надзвичайні пригоди

Ой, Дніпро, Дніпро, ти широк… ванюч Новина з фото

Ой, Дніпро, Дніпро, ти широк… ванюч
Здавалося б, вже й осінь прийшла зі своєю прохолодою, а з нашого моря все тягне й тягне огидний сморід… Всі, з ким поспілкувались, погоджуються: Дніпро помирає.
Поп’ємо водички?..

Ой, Дніпро, Дніпро, ти широк… ванюч
Людмила Гетманець

Директор світловодського сегменту ОКВП "Дніпро-Кіровоград" Людмила Гетманець, у якої ми цікавились, передовсім, якістю води з-під крана, відповідально заявила, що вода відповідає категорії "питна". Більш того, станом на 14 вересня її якість на вході на очищення помітно покращилась у порівнянні з останніми двома місяцями, коли рівень кисню у ній коливався майже на нульовій позначці, а рівень марганцю — показний буйного цвітіння синьо-зелених водоростей, навпаки, був зависокий. Це, повторила пані Людмила, стосується води на вході. Стосовно ж вони на виході (з кранів споживачів), якість води підтримувалась (і підтримується) на належному рівні – про це свідчать щоденні аналізи у 36-ти точках, розкиданих по всьому Світловодську. Щоправда, на підтримання цієї "планки" ОКВП витратила значно більше різних реагентів для очищення води, аніж зазвичай.

— Виходить, і тоді, а тим більше, зараз, воду можна сміливо пити прямо з-під крана?

— Безпосередньо з-під крана я би не радила – через вміст у ній хлору. А якщо дати їй відстоятися години зо дві - можна сміливо пити.

— І не кип’ятити!?

— І тим більше — не кип’ятити. Адже хлор під час кип’ятіння переходить у ще більш шкідливі, ніж він сам, сполуки…

Директорка і сама п’є таку воду — пропущену через простенький фільтр "Бар’єр" і відстояну пару годин. Адже, за її словами, аналізи колодязної і артезіанської води у Світловодську й околицях засвідчують зависокий вміст у ній заліза, що робить її жорсткою, і, як не дивно, — нітратів. Не радить вона надто довіряти і так званій бутильованій воді. І причини тут дві. І перша, як виходить, гірше другої. Перша це коли "фірмачі", що її реалізовують, попри запевняння про її високотехнологічну очистку, тупо її наливають з-під крана і продають.

— Це, принаймні, жива вода, — говорить пані Гетманець. — Гірше, коли її очищають майже на молекулярному рівні — вона тоді стає наче дистильована, тобто, позбавлена усіх, притаманних їй, речовин…

— Пані Людмило, а погоджуєтесь ви із сумною констатацією: Дніпро помирає?

— На жаль, так. Переконана, це проблема загальнодержавного рівня, яку і треба вирішувати на загальнодержавному рівні. Але, навіть у такій ситуації, ми, працівники водо-каналізаційного господарства, мусимо підтримувати якість наших послуг на належному рівні. На щастя, нам поки це вдається.


…Поїмо рибки?..

Ой, Дніпро, Дніпро, ти широк… ванюч
Тетяна Ціленко

Наступним нашим респондентом стала заступниця начальника Кіровограддержрибоохорони Тетяна Ціленко. Адже задушливий сморід, що линув на місто з водосховища, мав усі ознаки рибного замору… Ні, відповіла пані Тетяна, рибінспектори на сьогодні не відмічають масової загибелі рибних ресурсів. Разом з тим, за інформацією рибалок, які ведуть промисловий вилов цих самих ресурсів, відмічається значне скорочення вилову. Але, раз замору не відмічається, то можна стверджувати, що риба, збившись до купи, зібралась на глибині — аби переждати отой смертельний для неї сморід нагорі. Або подалася у більш насичені киснем місця. До речі, про місця… Рибу від "рибомору" на нашому морі рятує його площа (Кременчуцьке водосховище — найбільше за площею в Україні). Але й попри це, додала пані Ціленко, цьогоріч чимало промислових рибалок нерідко утримувалось від виходу у море. А смисл? Риби мало, зате сітки так набивались зеленню — що й не підняти… Відтак, щодо помирання Дніпра, рибоохоронниця погодилася: щорічне скорочення рибних ресурсів, безумовно, є свідченням того, що найбільша водна артерія України потребує невідкладного порятунку.


…І задихнемося?

Ой, Дніпро, Дніпро, ти широк… ванюч
Костянтин Рибачук

А от Костянтин Рибачук, який, слава Богові, після жорстокого нападу на нього "босяка зі східних єдиноборств", вже вийшов з лікарні і приступив до роботи, на наше запитання про помирання Дніпра, не коливаючись, відповів ствердно. Бо він же — державний еколог, якому видніше! І причина тут не у якихось там черкаських "азотах", що складають мізер на загальному тлі — понад 80% причин забруднення Дніпра складають змиви з його прибережної смуги. Це і хімдобрива з полів, і сіль, бруд, людське харкотиння та собачо-кошачі фекалії тощо з населених пунктів, які змиваються дощовою водою прямісінько у Дніпро, наповнюючи його "по маківку" фосфором і азотом — основною поживою для буйного цвітіння синьо-зелених водоростей. Ситуацію значно погіршує вкрай повільна течія ріки по всій її протяжності… Якщо до будівництва каскаду ГЕС на Дніпрі, його течія була такою, що вода від Києва (на прикладі дерев’яної скалки або гумового м’ячика) досягала Херсону за тиждень, то сьогодні ця відстань долається протягом… півроку.

— То, де ж вихід? У розбиранні усіх тих ДніпроГЕСів?

— Таке розбирання призведе до ще більш катастрофічних наслідків…

За словами еколога, ще на межі 90-х і нульових років Інститутом Гідробіології НАН України дана проблема була вивчена та розроблена Програма екологічного порятунку Дніпра, що отримала статус загальнодержавної. Її основна "фішка" полягає у масовому будівництві локальних очисних споруд, які би дозволили вполовину зменшувати вміст різної гидоти, що змивається з полів і населених пунктів дощами у Дніпро. А це, у свою чергу, вчетверо би знизило інтенсивність цвітіння синьо-зелених водоростей. Під егідою цієї Програми, тоді ж було розроблено і світловодську, загальноміську Програму. Звісно, визнає еколог, на все це забракло грошей з держбюджету. Та все ж, якби тутешні мери хоч трішки переймалися майбуттям, а не майбутніми виборами, за всі ці роки можна було би, принаймні, розробити відповідний Проект коштом міського бюджету. А вже для його реалізації, "канючити" кошти із бюджету державного. А краплина, як відомо, камінь точить. А так — стосовно помирання Дніпра — якщо і надалі не перейматися його долею, то до цього і йде, підсумував пан Рибачук, доповнивши вищеназвані порятункові заходи ще однією, майже фантастичною порадою: спорудити гігантський бульдозер, який би своїм гігантським ковшем, на відстані не меншій сотні метрів до берегів згріб к чортям собачим всі ті вілли, маєтки та особняки (разом із можновладними пожильцями, прим. авт.), починаючи від Києва і униз — аж до лиману. Щоб дихав вільніше наш Дніпро-Славута.




Для того, щоб залишити коментар, увійдіть на сайт через свій профіль у одній з соціальних мереж:




Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.

Top