Відповідно до законодавства право громадян на соціальний захист у нашій державі гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок сплати єдиного внеску громадянами, підприємствами, установами й організаціями.

Розмір пенсії за віком залежить від величини страхового стажу і розміру заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески до Пенсійного фонду України. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії включаються періоди, за які щомісяця й у повному обсязі сплачені страхові внески до Пенсійного фонду у розмірі не менше мінімального страхового внеску, обчисленого з мінімальної заробітної плати. Якщо з якихось причин роботодавець не сплачує внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за своїх найманих працівників (причиною може бути і виплата заробітної плати "в конвертах" без сплати страхових внесків, і нарощування заборгованості як з виплати заробітної плати, так і зі сплати страхових внесків), то періоди, за які не сплачені внески, "випадають" із страхового стажу найманого працівника та не включаються в заробіток для розрахунку розміру пенсії.

До відома: мінімальний страховий внесок на 2015 рік розраховується виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік":
• з 1 січня 2015 року — 1218,00 грн.;
• з 1 грудня 2015 року — 1378,00 грн.

Нажаль, чимало роботодавців просто ігнорують гарантований рівень мінімальної заробітної плати і змушують найманих робітників працювати на невелику зарплату, а часом і зовсім не декларуючи оплату їхньої праці. Неоформлений офіційно працівник ризикує залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат, гарантованих державою, особливо при нарахуванні пенсії та здійсненні перерахунків пенсій у подальшому.

Самі працівники повинні зайняти чітку позицію та наполягати на виплаті заробітної плати з дотриманням вимог законодавства. Кожному працюючому необхідно, хоча б раз на рік, перевіряти розмір своєї заробітної плати та відрахувань єдиного соціального внеску, які декларує роботодавець, щоб виключити можливість наявності помилок, неточностей і недостовірності даних та мати впевненість у одержанні справедливо заробленої пенсії. І робити це потрібно не тоді, коли вже досягнуто пенсійного віку, а в період здійснення своєї трудової діяльності. На сьогоднішній день автоматизована система персоніфікованого обліку надає можливість кожному працюючому особисто в управлінні Пенсійного фонду України за місцем проживання одержати інформацію щодо нарахованої заробітної плати, щомісячного розміру сплачених внесків до Пенсійного фонду України та страхового стажу. При виявленні порушення трудових прав, працівник зможе своєчасно звернутися з позовом до суду щодо дій роботодавця, який позбавив його соціальних гарантій.

Звертаємо увагу, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" (N77-VIII, 28.12.2014), що набрав чинності з 01 січня 2015 року, внесено зміни, зокрема, до Кодексу законів про працю України. Так, набрала чинності нова норма щодо відповідальності роботодавців за використання найманої праці без юридичного оформлення, а також виплату зарплати "в конвертах".

Статтею 265 КЗпПУ передбачено, що відтепер юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

• фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичної роботи повний робочий час, та виплати зарплати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного соціального внеску — у 30-кратному розмірі мінімальної зарплати (на даний час — 36 540.00 грн.), встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

• порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі — у трикратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої на момент виявлення порушення (зараз це 3 654.00 грн.);

• недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (нині це 12 180.00 грн.);

• порушення інших вимог трудового законодавства — у розмірі мінімальної заробітної плати (1 218.00 грн.).

Зазначені штрафи накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Внесено зміни також до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, згідно з новою редакцією статті 41, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства — тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, від 500 до 1000 н.м.д.г. (від 8500 до 17000 грн). За повторне протягом року порушення — 1000-2000 н.м.д.г. (від 17000 до 34000 грн).

Отже, суспільство має зрозуміти, що легалізації заробітної плати альтернативи немає.