Сказ не можна вилікувати, його можна тільки попередити
В місті Світловодську відмічається загострення епізоотичної ситуації по сказу тварин: в березні 2012 року на території мікрорайону "Нове місто" зареєстровано випадок сказу лисиці, яка забігла в приватний сектор. В 2011 році зареєстровано випадок сказу у домашньої собаки, яка мешкала в приватному секторі в мікрорайоні Ревівка.На даний час, за рішенням надзвичайної протиепізоотичної комісії при Світловодській міській раді (від 16.03.2012 року №1) територія мікрорайону "Нове місто" вважається неблагополучною зоною з карантинними обмеженнями, а мікрорайон "Ревівка" — загрозливою зоною щодо розповсюдження сказу.
Одним із показників ускладнення епідситуації по сказу (гідрофобії) є також зростання кількості бродячих тварин та випадків покусів ними людей. За 2011 рік через покуси тваринами за меддопомогою звернулось 125 жителів міста, з яких 47 особам були призначені антирабічні щеплення (в 2010 році — 118 потерпілих від покусів, з них щеплено 41 чоловік). Відмічається ріст на 5,8 % потерпілих від покусів тварин,що звернулись за медичною допомогою та збільшення на 14,6% кількості осіб, яким призначено антирабічне лікування. Найбільше випадків покусів людей бродячими тваринами зареєстровано в районі ринку "Світанок", "Площі", "Нового міста", "Табурища".
Напружена епідситуація по сказу спостерігається і в поточному періоді 2012 року. Так, за меддопомогою з приводу укусів тваринами звернулось 15 жителів міста (з них покусаних бродячими тваринами — 6 осіб) проти 14 потерпілих від укусів осіб (з них покусаних бродячими тваринами — 4 особи) за аналогічний період минулого року.
Загальними причинами погіршення епідемічної ситуації є: зростання кількості безпритульних тварин (собак, котів) та випадків покусів ними людей; збільшення кількості мишовидних гризунів, які є одними з основних джерел сказу; недотримання власниками правил утримання домашніх тварин.
Сказ (водобоязнь, гідрофобія) віднесено до особливо-небезпечних хвороб. Основною причиною захворювання людей є пізнє звернення за медичною допомогою. При несвоєчасно проведених щепленнях,котрі здійснюються після укусу інфікованої тварини, хвороба закінчується смертю. До лікаря потрібно звертатися відразу після контакту (укусу чи ослинення) з підозрілою твариною, бо при проявах клінічних ознак врятувати хворого, як правило, не вдається.
Інкубаційний період сказу триває досить довго — у середньому 1-3 місяці (хоча може тривати до року), і перші ознаки хвороби виникають пізно, коли у мозку вже відбулися руйнівні процеси (набряк, крововилив, деградація нервових клітин), що робить лікування проблематичним. Захворювання у людини спочатку проявляється болями в місці укусу, тягнучі та ниючі болі по ходу місцевих нервових стовбурів. Потім розвиваються загальні прояви хвороби: безпричинна тривога, депресія, відчуття стиснення в грудях, часте серцебиття, підвищена чутливість до зорових та слухових подразників, з’являються приступи водобоязні та паралічів. Після появи стадії паралічів наступає смерть від паралічу дихальної мускулатури та спаду серцевої діяльності.
З метою попередження сказу, повинна вестися боротьба зі сказом серед тварин: врегулювання чисельності бродячих тварин, профілактична вакцинація свійських тварин, проведення знищення мишовидних гризунів. Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки, насамперед, втрата відчуття страху,звірі втрачають обережність і вдень з’являються в населених пунктах,нападають на людей і тварин.
Важливу роль в цій проблемі відіграє свідомість громадян. Кожній людині, щоб запобігти захворюванню на сказ та смерті від цієї особливо небезпечної хвороби, необхідно:
— не контактувати з бездомними та дикими тваринами, постійно пояснювати дітям небезпечність таких контактів;
— якщо покусала або ослинила підозріла тварина, потрібно промити рану теплою кип’яченою водою (бажано з милом), потім обробити 70% розчином спиртового настою йоду;
— якомога швидше звернутися до медичної установи для проведення антирабічного щеплення та серотерапії, що проводяться за затвердженою схемою;
— своєчасно, щороку робити щеплення проти сказу домашнім тваринам та дотримуватись правил по їх утриманню;
— мисливцям треба за 2-3 тижні до початку полювання на хутряних звірів зробити з метою профілактики щеплення проти сказу.
Пам’ятайте! Сказ не можна вилікувати, його можна тільки попередити, якщо щеплення зробити своєчасно. Кожний пропущений день — загроза життя! Щорічно в Україні від сказу помирає 1-3 особи.
Завідуюча епідемічним відділом Світловодської райСЕС, лікар-епідеміолог
Перепеляк Радмила Олексіївна
Фото: eco.ria.ru
Напружена епідситуація по сказу спостерігається і в поточному періоді 2012 року. Так, за меддопомогою з приводу укусів тваринами звернулось 15 жителів міста (з них покусаних бродячими тваринами — 6 осіб) проти 14 потерпілих від укусів осіб (з них покусаних бродячими тваринами — 4 особи) за аналогічний період минулого року.
Загальними причинами погіршення епідемічної ситуації є: зростання кількості безпритульних тварин (собак, котів) та випадків покусів ними людей; збільшення кількості мишовидних гризунів, які є одними з основних джерел сказу; недотримання власниками правил утримання домашніх тварин.
Сказ (водобоязнь, гідрофобія) віднесено до особливо-небезпечних хвороб. Основною причиною захворювання людей є пізнє звернення за медичною допомогою. При несвоєчасно проведених щепленнях,котрі здійснюються після укусу інфікованої тварини, хвороба закінчується смертю. До лікаря потрібно звертатися відразу після контакту (укусу чи ослинення) з підозрілою твариною, бо при проявах клінічних ознак врятувати хворого, як правило, не вдається.
Інкубаційний період сказу триває досить довго — у середньому 1-3 місяці (хоча може тривати до року), і перші ознаки хвороби виникають пізно, коли у мозку вже відбулися руйнівні процеси (набряк, крововилив, деградація нервових клітин), що робить лікування проблематичним. Захворювання у людини спочатку проявляється болями в місці укусу, тягнучі та ниючі болі по ходу місцевих нервових стовбурів. Потім розвиваються загальні прояви хвороби: безпричинна тривога, депресія, відчуття стиснення в грудях, часте серцебиття, підвищена чутливість до зорових та слухових подразників, з’являються приступи водобоязні та паралічів. Після появи стадії паралічів наступає смерть від паралічу дихальної мускулатури та спаду серцевої діяльності.
З метою попередження сказу, повинна вестися боротьба зі сказом серед тварин: врегулювання чисельності бродячих тварин, профілактична вакцинація свійських тварин, проведення знищення мишовидних гризунів. Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки, насамперед, втрата відчуття страху,звірі втрачають обережність і вдень з’являються в населених пунктах,нападають на людей і тварин.
Важливу роль в цій проблемі відіграє свідомість громадян. Кожній людині, щоб запобігти захворюванню на сказ та смерті від цієї особливо небезпечної хвороби, необхідно:
— не контактувати з бездомними та дикими тваринами, постійно пояснювати дітям небезпечність таких контактів;
— якщо покусала або ослинила підозріла тварина, потрібно промити рану теплою кип’яченою водою (бажано з милом), потім обробити 70% розчином спиртового настою йоду;
— якомога швидше звернутися до медичної установи для проведення антирабічного щеплення та серотерапії, що проводяться за затвердженою схемою;
— своєчасно, щороку робити щеплення проти сказу домашнім тваринам та дотримуватись правил по їх утриманню;
— мисливцям треба за 2-3 тижні до початку полювання на хутряних звірів зробити з метою профілактики щеплення проти сказу.
Пам’ятайте! Сказ не можна вилікувати, його можна тільки попередити, якщо щеплення зробити своєчасно. Кожний пропущений день — загроза життя! Щорічно в Україні від сказу помирає 1-3 особи.
Завідуюча епідемічним відділом Світловодської райСЕС, лікар-епідеміолог
Перепеляк Радмила Олексіївна
Фото: eco.ria.ru
