Листопал
Спалення осіннього листя вже стало "доброю" звичкою майже кожного мешканця приватного сектору. Але чи замислювалися ми над тим, яким повітрям ми дихаємо і на якій землі живемо?Атмосферне повітря є життєво важливим компонентом навколишнього природного середовища і тому одним з негативних наслідків спалення рослинності є змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і хімічних сполук, що несприятливо впливають на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.
Костянтин Рибачук, головний спеціаліст Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Кіровоградській області, нагадує: листя вбирає в себе усі викиди, в тому числі автотранспортні, які, до речі, складають 4/5 сукупних викидів у повітря, (1/5 становить викиди підприємств та заводів). Наприклад, одна тополя поглинає приблизно 10-15 кг шкідливих речовин. Відтак, спалюючи пожовкле листя, увесь цей шкідливий набір, через повітря, потрапляє до наших легенів.
Дим, від спаленого листя, застерігають медики, складається з дрібних часточок, які містять компоненти — забруднювачі. Потрапляючи до органів дихання, ці мікроскопічні речовини досягають найглибших ділянок легень і залишатися там місяцями і навіть роками. Вдихання цих часточок може призвести до виникнення респіраторних захворювань, зменшити об’єм вдихуваного повітря та зменшити здатність легень використовувати це повітря.
Додатковий фактор ризику полягає, також, в тому, що з листям, як правило, горить і безліч побутового сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажімо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких — отруйні для людини. Саме вони зазвичай стають причиною дерті в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні речовини. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа та оксиди сірки, які викликають респіраторні захворювання. За такого подразнення епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти шкідливим мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти. Тверді часточки можуть також спричинити приступи астми у деяких людей.
Виконуюча обов’язки начальника УЖКГ Наталя Філософова, до якої ми також звернулися із зазначеної теми, запевняє, що влада повністю забезпечує працівників ЖЕКів необхідним інвентарем та транспортом для вивозу опалого листя та сміття. Щоправда, це не стосується мешканців приватного сектору — вони зобов’язані організовувати вивезення сміття (і сухого листя, також) зі своїх подвір власними силами. Хоча більшість із них вже давно використовують сухе листя як компост. Для цього листя складається у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. в основу купи вкладають до 25 см шар землі. Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній — за 6-8 місяців.
На завершення ми поцікавилися у Костянтина Рибачука, чи вважається несанкціоноване спалення сухого листя та трави порушенням. І якщо так, яка передбачається відповідальність за це. Так, відповів еколог, відповідно до ст. 27 Закону України "Про рослинний світ", випалювання сухої природної рослинності або її залишків без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища забороняється. Порушення цього закону тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб — від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Юлія Булаєнко
Дим, від спаленого листя, застерігають медики, складається з дрібних часточок, які містять компоненти — забруднювачі. Потрапляючи до органів дихання, ці мікроскопічні речовини досягають найглибших ділянок легень і залишатися там місяцями і навіть роками. Вдихання цих часточок може призвести до виникнення респіраторних захворювань, зменшити об’єм вдихуваного повітря та зменшити здатність легень використовувати це повітря.
Додатковий фактор ризику полягає, також, в тому, що з листям, як правило, горить і безліч побутового сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажімо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких — отруйні для людини. Саме вони зазвичай стають причиною дерті в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні речовини. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа та оксиди сірки, які викликають респіраторні захворювання. За такого подразнення епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти шкідливим мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти. Тверді часточки можуть також спричинити приступи астми у деяких людей.
Виконуюча обов’язки начальника УЖКГ Наталя Філософова, до якої ми також звернулися із зазначеної теми, запевняє, що влада повністю забезпечує працівників ЖЕКів необхідним інвентарем та транспортом для вивозу опалого листя та сміття. Щоправда, це не стосується мешканців приватного сектору — вони зобов’язані організовувати вивезення сміття (і сухого листя, також) зі своїх подвір власними силами. Хоча більшість із них вже давно використовують сухе листя як компост. Для цього листя складається у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. в основу купи вкладають до 25 см шар землі. Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній — за 6-8 місяців.
На завершення ми поцікавилися у Костянтина Рибачука, чи вважається несанкціоноване спалення сухого листя та трави порушенням. І якщо так, яка передбачається відповідальність за це. Так, відповів еколог, відповідно до ст. 27 Закону України "Про рослинний світ", випалювання сухої природної рослинності або її залишків без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища забороняється. Порушення цього закону тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб — від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Юлія Булаєнко
