Середа, 13 грудня 2017
Здоров'я

Спалювання листя шкодить не лише здоров’ю людини

Спалювання листя шкодить не лише здоров’ю людиниЩовесни та щоосені ми спостерігаємо одну й ту ж картину: мешканці приватного сектору масово спалюють опале листя та суху траву. Дехто просто своїм обов’язком вважає підпалити стерню в полях, смугах відводу автодоріг, лісосмугах, на схилах ярів, стихійно викинуте сміття тощо. За інформацією служби порятунку цього року на гасіння сухостою вони виїздили 24 рази! Все це хтось підпалював.
В ці останні теплі осінні дні зранку хочеться провітрити кімнату, але вже зараз, у час, коли більшість листя ще на деревах, іноді понад землею стелиться дим, який навіть за ніч не встигає розсіюватися! Що вже говорити про чисте повітря у вечірній час. І що буде, коли листя з дерев обсиплеться повністю?
Щороку всі можливі інстанції просять, попереджають, а відповідні органи навіть погрожують штрафами, аби попередити і припинити несанкціоновані спалювання. Можливо нам, разом з екологами та лікарями, таки вдасться достукатися до тих, хто вперто отруює довкілля, наносить шкоду здоров’ю та грунту.

Сьогодні ми до розмови запросили лікаря з загальної гігієни Світловодської райСЕС Євгенію Пилипенко та Костянтина Рибачука, головного спеціаліста Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Кіровоградській області. Вони вкотре нагадають, у чому ж криється небезпека спалювання сухої трави та листя.

Кор.: У чому саме криється небезпека спалювання і який вплив здійснюють на організм людини продукти горіння?

Євгенія Пилипенко: Відкрите спалювання листя вивільняє у навколишнє середовище маленькі часточки твердих згорілих речовин та вуглеводні, в яких містяться отруйні, подразнюючі речовини та канцерогенні компоненти. Дим від спаленого листя складається з дрібних часточок, які містять компоненти-забруднювачі. При попаданні в органи дихання, ці мікроскопічні часточки можуть досягти найглибших ділянок легень і залишатися там місяцями, і навіть роками. Вдихання цих часточок може призвести до виникнення респіраторних захворювань, зменшити об’єм вдихуваного повітря та зменшити здатність легень використовувати це повітря. Тверді часточки можуть також спричинити приступи астми у деяких людей.

Додаткова проблема полягає в тому, що з листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажімо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони як правило, стають причиною дертя в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа і оксиди сірки, що викликають респіраторні захворювання. Постійно подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо потерпають ті, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти. До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.

Кор.: Не менше ніж людина, страждає й довкілля...

Костянтин Рибачук: Деякі власники та користувачі земельних ділянок просто бажають уникнути додаткових витрат, пов’язаних із обробкою ґрунтів без випалювання. Такі дії призводять до негативного впливу господарської діяльності на навколишнє середовище: забруднення атмосферного повітря, зниження родючості ґрунтів та погіршення її структури, зменшення протиерозійної стійкості та виникнення пожеж на прилеглих територіях.

Найбільшої шкоди самовільні підпалювання завдають саме восени, після збирання зернових. У вогні гинуть зайченята та інші дрібні тварини. Під час випалювання водно-болотної рослинності руйнуються місця гніздувань навколоводних птахів, значна кількість яких гніздиться в сухому очереті. Під час пожеж у лісових масивах повністю вигорає лісова підстилка, в якій буяє непомітне життя комах та іншої живності, яка є незамінною ланкою у природному ланцюгу. Доведено, що щорічні випалювання в одному і тому ж місці призводять до зміни видового складу рослинності.

Спалювання листя шкодить не лише здоров’ю людини

Кор.: Є ситуації, коли випалювання вважається законним?

Костянтин Рибачук: Випалювання сухої рослинності або її залишків, згідно зі ст. 27 Закону України "Про рослинний світ" та ст. 39 Закону України "Про тваринний світ", допускається лише в разі господарської необхідності та за обов’язковим погодженням з місцевими органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища. Обов’язкове під час випалювання й дотримання норм протипожежної безпеки — оборювання полів по периметру; чергування на них людей тощо. За дотриманням цих вимог особисту відповідальність несуть керівники господарств та землекористувачі.

Кор.: Що говорить закон у випадку, коли випалювання самовільне? Наскільки великі і реальні покарання?

Костянтин Рибачук: Згідно ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків в смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, а також опалого листя у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, тягне за собою накладення штрафів: на громадян — від 170 до 340 грн.; на посадових осіб — від 850 до 1190 грн. У разі нанесення вогнем збитків паліям доведеться відшкодовувати і їх.

При проведенні спеціальних рейдів жодне виявлене порушення не залишиться безкарним. Минулого року до адмінвідповідальності за випалювання було притягнуто 6 осіб.

Кор.: Що робити з опалим листям, сухою травою, які будуть завжди? Давайте ще раз нагадаємо те, що нібито знають усі, але чомусь робити не хочуть.

Євгенія Пилипенко: Найкращим щодо довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, в садах.

Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. В основу купи вкладають до 25 см шар землі. Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній — за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне, бо компост рівномірно зволожується і не пересихає. Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки.

Вікторія ЗИМА,
Богдан Дроздов (фото).




Для того, щоб залишити коментар, увійдіть на сайт через свій профіль у одній з соціальних мереж:



Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.

Top