15 жовтня о 9-й ранку зі Свято-Введенського чоловічого монастиря, що у м.Києві, до світловодського Покровського храму прибула незвичайна гостя – ікона Божої Матері "Призри на смирення". Ця ікона ХІХ століття є списком чудотворного образу 1420 року, що явився на Кам'яному озері у Псковській області. У Свято-Введенський монастир ікону було передано схимонахинею Феодорою, яка зберігала її у себе протягом 55 років.

У серпні 1993 року образ Богородиці з Немовлям дивним чином відбився на склі, яке прикривало ікону, але не торкалося її. Київські вчені, провівши дослідження, дійшли висновку, що зображення є нерукотворним, і водночас не змогли дати наукового пояснення чуду, що сталося.

Відкрите акціонерне товариство "АТП 13562" переживає не найкращі часи. Величезна територія підприємства заставлена зарезервованими автотранспортними засобами для головного замовника – ВАТ "Світловодський маслосиркомбінат". Оскільки останній призупинив свою діяльність, не стало роботи і у більшості водіїв АТП. Залишилися лише 12 найкращих, які виконують замовлення Світловодських підприємств: "Держлісгосп", "Спецзовнішкомплект" та Полтавського сільгосппідприємства "Буратагро". Вісім інженерно-технічних працівників шукають, організовують, обліковують роботу, нараховують заробітну плату.

Дивно, але факт: АТП 13507 навіть в умовах кризи не скорочувало своїх працівників. Кількість працюючих на підприємстві залишається незмінною – 240, з них 182 – водії. З початку року прийнято на роботу 92 людини, 46 – звільнено. Більшість не задовольняє заробітна плата, деяких – умови праці. Проте заробітна плата виплачується майже вчасно, а працювати с пасажирами в усі часи було непросто. Безперечно, незадоволених людей тепер побільшало і не тільки в автобусах.

Тетяна КОРЯГІНАОпалювальний сезон стартував. Тож саме зараз час поговорити про один з видів державної допомоги – субсидію.
Скільки світловодців уже звернулися за нею, хто має право на отримання субсидії, а хто – ні, що робити родинам, у яких є діти, які навчаються, при цьому вони приписані у себе вдома, але не проживають тут? На ці та інші питання відповідає перший заступник начальника управління праці та соціального захисту населення Тетяна КОРЯГІНА.

Нещодавно фонди міського краєзнавчого музею поповнилися унікальним виданням – книгою Антоніни Гармаш-Литвин "Голос утопленого села". Її подарував нам київський краєзнавець Петро Миколайович Панченко, який відвідав наше місто, щоб взяти участь у роботі конференції. Цей захід для студентської молоді, присвячений 50-ій річниці перекриття русла Дніпра, відбувся 5 жовтня у центральній міській бібліотеці.
Авторка книги родом із села Старе Іркліївського району Полтавської області, що нині знаходиться на дні Кременчуцького водосховища. До книги ввійшли казки і легенди, почуті авторкою у дитинстві і записані вже в зрілому віці. Вони і стали символічним пам'ятником утопленому селу.