П’ятниця, 20 жовтня 2017
Светловодск

Що покладено на суд

Що покладено на судЦе вже стало традицією... Владу лають всі, кому не ліньки: то вона не фахова, то корупційна, то не фахова й корупційна разом. Та, чи не найбільше дістається третій владній гілці – судовій. І, зокрема - судам провінційним, або, по-правильному - судам І-ї інстанції...
Наскільки справедливі ці докори, ми і вирішили з’ясувати, поговоривши на задану тему з головою Світловодського міськрайонного суду Юрієм Мельничиком.

- Отже, пане Юрію, чи заслуговують наші суди на подібні несхвальні епітети?

- Насамперед - це результат „скороспілих”, не позбавлених упередженості й поверховості висновків пересічних громадян, які ґрунтуються на небажанні „докопатись” до істини. Передовсім варто знати, що на суди покладено завдання не засудити когось лише для того, щоб засудити, а для того, щоб розсудити. Розсудити! Іншими словами – поновити справедливість. Щодо цього, і аби не бути голослівним, наведу статистичні дані роботи нашого суду у минулому році... З 329 кримінальних скрав, розглянутими Світловодським судом, 79 було оскаржено до судів вищих інстанцій, що дорівнює 20% від сукупної їх кількості. А відсоток скасованих рішень з цих 329 справ і того менше – 1,4. Ще один відсоток справ було змінено - це коли апеляційний суд, хоча і підтверджує вердикт суду І-ї інстанції, але, в силу різних причин, змінює вирок, наприклад, з п’яти років позбавлення волі – на три, але буває й навпаки: враховуючи якісь додаткові факти, може й збільшити строк за ґратами. Тепер щодо цивільних справ... Таких у 2007 році нашим судом було розглянуто 2607 справ і близько 90 справ адміністративного судочинства, тобто, це справи, які пов’язані з публічними спорами. Отже, з загальної кількості, лише 266 справ було оскаржено – близько 10%. Прошу, зверніть увагу на такий факт: 90% рішень від сукупної кількості розглянутих цивільних справ навіть не оскаржувалися. Що є свідченням задоволення сторін прийнятими судом рішеннями. І ще: лише 4,7% рішень з цих розглянутих справ було скасовано апеляційними судами. Як бачите, більшість звернень до судів вищих інстанцій залишились без змін. Про що це говорить? Висновки робіть самі...

- Але ж за усіма цими відсотками, навіть незначними, або припустимими, стоять конкретні люди...

- Часто-густо причиною незадоволення рішеннями судів І-ї інстанції та подальших судових тяганин стають самі ж громадяни. Наприклад, позивач звертається до суду, а на судове засідання, пов’язане зі своєю ж справою, і не думає з’являтися. Або навпаки – відповідач всіляко ухиляється від участі в судових засіданнях, після чого оскаржує рішення, прийняте не на його користь. І таких випадків чимало. Також, аналіз наших помилок показує, що питома їх вага стається унаслідок перманентних змін (особливо, у матеріальному праві) у самому законодавстві, наприклад, на час розгляду справи, на підставі якихось нових підзаконних актів, змінюється сама законодавча база. На жаль, є ще один чинник, який впливає на авторитет судів – виконання судових рішень, які з боку відповідача нерідко просто ігноруються. Але ж, даруйте, далеко не всі громадяни знають, що контроль за виконанням судових рішень, якщо, звісно, нехтується добровільне виконання судових рішень цивільного чи адміністративного характеру, покладено не на суд, а на виконавчі служби. Хоча, безумовно, трапляються суто наші – судові – помилки, за які конкретний суддя несе конкретну відповідальність.

- Яку конкретно?

- Перед тим, як відповісти – поясню побудову судової системи України. Вона побудована таким чином, що над судами І-ї інстанції стоять Апеляційні суди, а над ними – Верховний суд. Це, що стосується судочинства кримінального і цивільного. В адміністративному судочинстві, між Апеляційними судами і Верховним, знаходиться ще й Вищий адміністративний суд. Так от, якщо ці суди виявляють грубі порушення закону суддями І-ї інстанції – вказані факти є предметом розгляду відповідних кваліфікаційних комісій. Відтак, суддя, який допустив суттєву хибу у своїй роботі, несе сувору дисциплінарну відповідальність – він ризикує бути пониженим у чині. Не говорячи про те, що його ділова репутація ставиться під сумнів, адже, авторитет судді тим кращий, чим менше скасованих рішень та вироків. Не думаю, що судді можуть бути якось особисто зацікавлені в такому покаранні...

На завершення нашої бесіди Юрій Мельничик наголосив, що право громадянина мати реальну, дієву (не лише задекларовану) можливість на оскарження судового рішення у судах вищих інстанції є яскравим показником демократії у суспільстві.

Віталій АСАУЛЕНКО




Для того, щоб залишити коментар, увійдіть на сайт через свій профіль у одній з соціальних мереж:



Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.

Top