П’ятниця, 29 березня 2024
Светловодск

Майбутнє Світловодська – в руках громади

Майбутнє Світловодська – в руках громади... У Світловодськ неможливо не влюбитися. Причому, відразу й не збагнеш за що – чи за затишок вулиць і вуличок, чи за білі житлові квартали вздовж Кременчуцького водосховища, чи за саме водосховище, яке тут називають морем... А можливо, за таку собі симпатичну, я б сказав, непровінційну провінційність, яка так пасує цьому юному місту, чи за його таких же молодих городян... Утім, якась конкретика при цьому не дуже й переймає, наскільки цільним і позитивним є враження від Світловодська.
Місто і справді молоде – на початку минулого місяця світловодчани відзначили його 54-ту річницю. В принципі, вся його історія пов’язана з будівництвом грандіозного навіть для нинішніх часів Кременчуцького гідровузла на Дніпрі. Саме спорудження водосховища в 13,5 млрд. куб. метрів води і гідроелектростанції зумовили перенесення на високий правий берег Славутича, на схил Табурищанського мису містечка Новогеоргієвська. Сюди ж переселили і населені пункти Табурище та Крилов.


Нове місто зростало одночасно з великим будівництвом. Але воно не залишилося просто селищем гідробудівників, а потім і експлуатаційників Кременчуцької ГЕС, хоч до 1969 р. так і називалося – Кремгес. Свого часу на околицях і в самому місті почалося спорудження низки промислових підпри-ємств – ВО «Дніпроенергобудпром», радіозаводу, комбінату твердих сплавів, заводу чистих металів, «Калькулятор» та інших, які згодом принесли Світловодську авторитет великого промислового центру.
Зміну епох на межі 80-х і 90-х років минулого століття більшість світловодців сприйняли з оптимізмом. Але затяжна економічна криза і всі пов’язані з нею негаразди найболючіше, як на мене, вдарили по таких от «малих» містах. Через розірвані виробничі зв’язки і зменшення, а то й повне припинення замовлень почало зупинятися виробництво, практично повного колапсу зазнала вся соціально-побутова сфера. Такий, з дозволу сказати, перехідний період затягнувся на довгі роки. У цій круговерті на плаву залишився лише «Дніпроенергобудпром», який і на сьогодні є одним з основних бюджетонаповнювачів міста.

Коли за справу беруться патріоти
Відродження міста (візьму на себе сміливість вжити саме такий вираз) розпочалося з найпроблемнішої для пересічних городян житлово-комунальної сфери. До речі, в багатьох подібних населених пунктах так званий житлокомунпобут залишається непідйомним і досі. У Світловодську знайшлися люди, які взялися за вирішення цього, здавалося б, безперспективного питання. Ризикували? Без сумніву, вагома доля ризику в цьому була. Але й були насамперед розрахунки і розуміння перспективи. А ще – і це, мабуть, найголовніше, – не обійшлося без простого, нетрибунного патріотизму, без прагнення реалізувати себе у складній, але так потрібній рідному місту справі. У жовтні 2001 р. шляхом паритетного об’єднання у статутному фонді комунального підприємства «Світловодські теплові мережі» коштів міськради та приватної компанії «Політрейд» і було утворено СП ТОВ «Світловодськпобут». До речі, перше в Україні підприємство, засноване на поєднанні комунальної власності і коштів приватного інвестора.
(Закінчення. Поч. на 1-й стор.)
– Зрештою, тоді міськраді втрачати було нічого, – згадує генеральний директор СП з дня його утворення Сергій Яременко. – Місто залишалося практично без тепла з понад 17-мільйонним боргом... Все, що можна, було арештовано податківцями і вийти з цього глухого кута здавалося неможливо.
Але взялися. Перші три роки було дуже важко. Одна справа – вирішувати всі організаційні і господарські питання, і зовсім інша – змінювати психологію людей, розповідає Яременко. Слухаючи його, я згадав вислів відомого фантаста Андерсона, який колись зауважив: якою б складною не здавалася проблема на перший погляд, вона, якщо правильно до неї підійти, виявиться ще більш складною. Довелося, за висловом Сергія Олександровича, по всьому місту збирати грамотних спеціалістів, але таки підібрався непоганий професійний колектив. Уже до кінця року реконструювали одну з котелень, замінивши парові котли з одночасним їх переведенням на водогрійний режим. Наступного, 2002 року розпочали будівництво нової квартальної котельні у мікрорайоні Ревівський замість колишньої збиткової.
Переломним, як колись говорили, для СП став 2005-й, коли на головному підприємстві було здано в експлуатацію когенераційну установку на базі вітчизняного газового двигуна-генератора виробництва Первомайського заводу «Дизельмаш». Для непосвячених: когенерація – це коли одночасно виробляється теплова і електрична енергія. Ми єдині в області і єдині в Україні серед таких міст запровадили хоч і невелику, але когенерацію, каже Сергій Яременко. Того ж року підприємство посіло перше місце на Всеукраїнському конкурсі «Краще підприємство комунальної теплоенергетики України».
Основне завдання, яке ми поставили перед собою, – підвищити якість послуг і зменшити затрати, оскільки електроенергія дорожчає і, відповідно зростають тарифи. Завдяки когенерації ми вже на 70 відсотків забезпечуємо електроенергією внутрішні потреби підприємства, розповідає гендиректор. У найближчих планах – повне забезпечення себе і соціальної сфери міста власною електроенергією, аби зменшити затратну частину виробництва тепла та надання інших послуг населенню. З цією метою восени «Світловодськпобут» планує ввести в дію ще одну когенераційну установку – зокрема, аби знизити вартість утримання спорткомплексу з плавальним басейном. Звичайно, залишається ще багато питань з тією ж таки когенерацією — наприклад, поставляти електроенергію на об’єкти можна лише мережами обленерго, яке не бажає ділитися ними з будь-ким. Тут потрібні рішення на рівні держави аж до змін у законодавстві, розмірковує С.Яременко. Широко застосовуючи цей метод, можна суттєво поповнити виробництво дешевої електроенергії в країні, переконаний він.
Цієї весни, саме перед професійним святом працівників житлово-комунальної сфери, «Світловодськпобут» встановив новий котел європейського класу «Колві-1300» замість 4 старих в котельні мікрорайону Табурище. Бачили б ви цей новітній агрегат, абсолютно не схожий на усталене поняття про котельні. До речі, вироблений в Україні спільним чесько-українським підприємством. Обладнання відповідає всім сучасним стандартам і новітній агрегат, абсолютно не схожий на усталене поняття про котельні. До речі, вироблений в Україні спільним чесько-українським підприємством. Обладнання відповідає всім сучасним стандартам і робота його повністю автоматизована. Завдяки модернізації тепер у будинки мікрорайону можна подавати і недорогу гарячу воду. Слід зазначити, придбали його побутовики і встановили за власні кошти, хоча «Світловодськпобут» з минулого року і є учасником Програми державного фінансування. На жаль, коштів поки що не дочекалися. Заробляють самі, по-хазяйськи використовуючи свій потужний інженерно-технічний потенціал, сучасне обладнання і устаткування. Спеціалісти підприємства не лише обслуговують тепло- і водопостачання, а й надають інші послуги населенню: транспортні, електромонтажні, проектно-будівельні тощо. Зокрема будівельники СП завершили спорудження багатоквартирного житлового будинку по вул. Конька, «заморожене» ще з десяток років тому, здали в експлуатацію пологове відділення районної лікарні, реконструювали міський спорткомплекс.
... Цей матеріал уже був готовий до друку, коли Міністерство з питань житлово-комунального господарства України завершило підготовку нової редакції Загальнодержавної програми реформування ЖКГ до 2012 р. її ще має затвердити Верховна Рада, але, здається, «Світловодськпобут» ось уже кілька останніх років працює на принципах і засадах, задекларованих новою програмою.

Місто відроджує порозуміння
Здавалося б, аксіома — чи не кожний населений пункт може розвиватися лише за умови, коли громада і влада мають спільне бачення майбутнього, одну мету і готові співпрацювати. Але це в ідеалі – насправді така співпраця в більшості випадків значиться лише на презентаційних паперах чи передвиборних плакатах. Не так давно в області у рамках проекту «Прозора влада, підзвітний мер» було опитано понад шість тисяч жителів кількох міст. Так-от, більшість вважає, що рівень відкритості роботи влади на місцях досить низький і не довіряє місцевим керівникам. Серед причин, які заважають мерам виконувати свої передвиборчі обіцянки, люди називають і неспроможність об’єднати всі політичні сили заради поліпшення стану справ.
Якби Світловодськ став предметом дослідження цього проекту, переконаний – загальна картина довіри місцевій владі в області виглядала б краще. Ще наприкінці 2004 р. при Світловодському міськвиконкомі було створено громадську раду, тоді ж було напрацьовано і затверджено порядок проведення консультацій з громадськістю щодо ключових питань життєдіяльності міста. Особливо дієво ці та інші самоврядні структури запрацювали з жовтня 2006 р. з початку каденції нинішньої міської ради. Саме їй належить ідея започаткування проекту «Громадою відродимо місто», безпосередніми учасниками якого, окрім уже згаданої громадської ради, стали рада ветеранів, школа лідерів, інститут квартальних комітетів, міське відділення УСПП, центр надання муніципальних послуг та інші організації. Саме на них опирається міськвиконком у своїй роботі. Форми співпраці світловодської влади з громадськістю найрізноманітніші. Само собою, щотижня секретар міськради і заступники ведуть прийом громадян з особистих питань, стали традиційними «гарячі» телефонні лінії і прямі ефіри по місцевому телебаченню за участю посадовців, щодня з метою виявлення недоліків у комунальній сфері хтось з міськради об’їжджає місто. А як неформально тут підійшли до звіту міського голови перед громадою — на центральній площі попередньо влаштували виставки всіх підприємств міста, потім виставили столи, за які сіли начальники управлінь міськвиконкому, а також лідери депутатських фракцій міськради, до яких безпосередньо зверталися люди із своїми проблемами. А вже потім зі звітом виступив секретар міськради Геннадій Френкель.
У когось виникне запитання: чому не звітував сам мер? Річ у тім, що майже два роки тому міська рада висловила недовіру тодішньому голові. Позачергові вибори постановою Верховної Ради були призначені на 16 березня, але на початку року територіальна виборча комісія фактично самоліквідувалася. Нова ж ТВК, долаючи політичні розбіжності, намагається підготувати позачергові вибори згідно з вимогами чинного законодавства. Це непросто – дається взнаки надмірна політизація органів місцевої влади, спровокована пропорційною системою виборів.
І в Світловодську зала засідань міськради не раз ставала ареною політичних протистоянь. Тим не менше, при розгляді найгостріших питань місцевим депутатам вдавалося знаходити порозуміння. Зокрема було вчасно прийнято програму економічного і соціального розвитку міста, міський бюджет. Як тільки хоч трохи спаде політична напруга «у верхах», відбудуться й вибори мера, кажуть у місті.
Хоч, як мені здалося, городяни не дуже й переймаються відсутністю градоначальника. Тим паче, що його обов’язки справно виконує виконавчий комітет міськради на чолі з секретарем Геннадієм Френкелем. Люди тут підібралися, як і належить юному місту, молоді і віком, і душею. А ще – безмежно закоханими у свій Світловодськ. Саме це допомагає розв’язувати складні проблеми сучасного міста, не дає словам розходитися з ділом.
На жаль, у рамках одного матеріалу важко охопити всі складові буття світловодчан. Проблем у міста вистачає, в тому числі й принесених, так би мовити, ззовні. Рано чи пізно їх розв’яжуть усією громадою, якою, як відомо, легше діяти за будь-яких обставин. Особливо, якщо громадою стане вся наша держава.
Олександр БІТТНЕР, «Урядовий курєр»,
№ 126.

Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.

Партнери:


Top