Неділя, 21 жовтня 2018
Здоров'я

Коли від дитини тхне ацетоном

Коли від дитини тхне ацетономНі, говоритимемо ми наразі не про наркоманів-початківців (ацетон – невід’ємний складник для приготування так званої „ширки”). У віці, про який піде мова, поки що, слава Богу, „на голку не сідають”. Мова - про дітей раннього віку, (в основному - від двох до десяти років), у яких батьки нанюхали з рота різкий запах... ацетону.
Ацетонемічний синдром – таку назву має це захворювання. І хоча, говорить завідуюча відділенням дитячої консультації Світловодської поліклініки Сільва Добровольська, летальних випадків, викликаних цією хворобою, у медичній практиці не зафіксовано, і кризи від неї припиняються, коли дитині виповнюється 12-14 років – на неї варто звернути найприскіпливу увагу. Адже, ацетонемічний синдром небезпечний своїми ускладненнями для організму дитини, які з часом можуть призвести до суттєвого розбалансування всієї системи обміну речовин.
– Отже, пані Сільво, що варто знати про цю хворобу, тобто, говорячи медичними термінами, яка її клініка?

– Ацетонемічний та ацетонурічний синдром, як правило, призводить у дитини до порушення вуглеводного обміну, який, у свою чергу, пригнічує засвоєння глюкози. А вона, зокрема, відповідає в організмі за виведення жиру з, так званих, жирових депо. Відтак, у крові накопичуються вільні жирні кислоти, зростає концентрація проміжних продуктів обміну жирів – кетонові тіла. Надмірне накопичення яких призводить до посиленого виведення їх з уриною, а разом з ними – до значного вимивання з організму натрію, калію, хлору та фосфору. У м’язах розвивається метаболічний ацидоз, знижується ударний об’єм серця, стає послабленою ниркова фільтрація...

– З наслідками, більш-менш, зрозуміло. А які причини цього захворювання, про яке, здається, заговорили лише вчора?..

– Дійсно, „заговорили лише вчора”. Бо ще „вчора” ані ми, ані наші діти не споживали стільки харчових стабілізаторів, барвників, гідролізних жирів та модифікованих крохмалів тощо – саме вони і є причиною порушення природнього обмінного процесу в організмі, про що я вже сказала. Перелічені інгредієнти сьогодні є невід’ємною складовою агресивно-рекламованих чіпсів, сухариків, пельменів, іншої жирної їжі, різних глазурованих сирків тощо. І те, що з недавніх пір їхня реалізація категорично заборонена у шкільних їдальнях – ми, педіатри, палко вітаємо. Одначе, подібні „страви” дитина може попоїсти де завгодно. Тому, надто важливо, аби тут самі батьки вийшли „на першу лінію оборони”.

– І як вони на цій „лінії” мають розпізнати „ворога”?

– Якщо їхня дитина ще у грудному віці – уважно читати анотації до продуктів харчування, особливу увагу звертаючи на наявність у їхньому вмісті консервантів, згадуваних вже стабілізаторів, підсилювачів смаку тощо. І в жодному разі не підгодовувати такими харчами своїх немовлят. Якщо дитина-школяр – пояснити, що всі ці фаст-фуди, чіпси, ковбаси, „жуйки” тощо є для них отрутою, і що виробники подібної „смакоти” суворо заборонять власним дітям вживати те, що самі виробляють. Треба переконати своїх дітей, що харчуватись подібними продуктами не модно. Це дурний тон – а ваші ж діти, звісно, не дурніші за діток олігархів... Якщо вже вберегтися не вдалося: дитину нудить, температура тіла сягає від 37,5 до 38,5 градусів, оглядаючи живіт, ви виявляєте дещо збільшений розмір печінки, а якщо до цього додається запах ацетону – ваша дитина захворіла на ацетонемічний синдром. Безумовно, без лікаря-педіатра тут не обійтися.

– А чим і як лікуватися?

– Ступінь хвороби та курс лікування педіатри визначають у індивідуальному порядку. Серед ліків – найбільш ефективним на сьогодні є препарат „Arsenicum album CH-30” - навіть незначні дози якого доволі успішно та ефективно лікують це захворювання, а також „Ентерос гель” та активоване вугілля. Але, повторюю, обов’язково треба звернутися до лікаря. А головними ж ліками (і не лише ацетонемічного синдрому) були і залишаються здоровий спосіб життя і правильне, збагачене вітамінами і мінералами, харчування.

Віталій АСАУЛЕНКО




Для того, щоб залишити коментар, увійдіть на сайт через свій профіль у одній з соціальних мереж:

  • xena

  • 10 червня 2008 14:02
    Група: Гості
    Реєстрація: -- | 0 комментарів | 0 публікацій
очень узко освещены причины ацетономического синдрома (только пищевой аспект) и средства борьбы с этим недугом. Очень часто сейчас ацетономический синдром является следствием вирусно -инфекционных заболеваний, как осложнение длительно повышенной температуры тела, как интоксикация при прорезывании зубов у маленьких детей. Наиболее эфективный метод физиологическое отпаивание содовыми растворами(регидрон, поляна квасова, боржоми),в большых количествах, содовые клизмы.Есть тип детей склонных к этому синдрому врождённо, несмотря на правильное питание, обычно после 12-14 лет всё проходит. Наболевшая тема:(
  • Не нравится
  • 0
  • Нравится


Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.

Top