Календарна зима закінчилася минулої п’ятниці. У першу неділю березня світловодці проводжали холодну пору року з піснями, танцями та веселими жартами. Але разом з цим зустрічали весну. «Недарма наші предки святкували новий рік у березні, – сказала керівник апарату ради Ольга Литвиненко, вітаючи всіх зі святом. – Віддаючи данину традиціям, сьогодні ми будемо радіти теплу та весняним клопотам!».
Цього дня (як і на всі загальноміські заходи) на площі було людно та гамірно, працювала виїзна торгівля, панував святковий та піднесений настрій. Традиційно цьому сприяли місцеві артисти – такі знайомі, але такі улюблені та жадані – «Голубка», «Відлуння», «Явір», вокальна група територіального центру, вокальні колективи та солісти Власівського будинку культури, циркова студія та «Троїсті музики» міського Палацу культури. Так гармонійно спланувала дійство Л. Литвиненко, а вели програму Н. Сандрак та М. Дяченко.
Добігає кінця тиждень, що передує Великодньому посту. Низка свят позаду – час перепросити за нанесені образи та вибачити всім, хто вам зробив боляче. І з таким настроєм чекати найбільшого весняного свята – Паски!

Яскраві розважальні шоу вже стали невід’ємною частиною культурного життя Світловодська. І це так добре, коли замість того, щоб всі вихідні просидіти перед телевізором, ми маємо можливість поринути в абсолютно неповторну атмосферу позитивних емоцій на справжньому концерті із живим звуком і, без перебільшення, талановитими виконавцями.
1 березня у міському Палаці культури відбувся музичний розважальний конкурс «Зірки кумирів», організований управлінням молоді та спорту виконкому та керівництвом центру дитячої та юнацької творчості за підтримки секретаря міської ради Геннадія Френкеля, під час якого учні міських шкіл та вихованці ЦДТ під звучання оригінальної музичної композиції втілювали на сцені образи улюблених виконавців.

Останнім часом якась дивна манія охопила маргінальну частину світловодської молоді – гатити вітрини магазинів або ж парадні входи різних установ.
Лише у минулому місяці у Світловодську було зафіксовано кілька таких випадків. Зокрема, побиття здоровенних вітрин універмагу „3000 і одна дрібниця”, що знаходиться на головній вулиці міста... Як молоді дебіли не маскувалися, їх таки міліціянти „вирахували”. А от зовсім щойно стався геть дикий випадок. Річ у тім, що молодик, який гамселив шибки головного входу до Центральної районної лікарні, продовжував свою „роботу”, не зважаючи ані на спроби медиків порозумітися з ним, ані на наростаюче виття сирени міліцейського „воронка”.

Свою лепту у низку заходів щодо відзначення 8 Березня вирішив внести і світловодський краєзнавчий музей. Але, у свій (музейний) спосіб...
До жіночого Дня там розгорнуто виставку „Твоя окраса, Світловодськ”, до речі, вперше у подібному форматі. В експозиції понад 20-ти світлин наших землячок – від високого капеесесівського начальства до звичайних бетонниць – які у різні роки (головно – з 50-х по 70-ті) примножували славу рідного міста. „Цим самим, - зазначив працівник музею Віктор Сергєєв, ми зробили спробу до відродження забутих та напівзабутих представниць прекрасної половини людства, що жили у Світловодську. На жаль, більшість із них вже відійшли у Вічність”...

Чимало людей з острахом та тривогою чекають на літо, точніше, на початок пляжного сезону. А якщо ще точніше: як своє, після зими, бліде тіло „показати” на пляжі? Де отримати „стартовий” загар, щоби не соромно було явити себе пляжній публіці?...
Одні заради цього лізуть на плоскі дахи багатоповерхівок, інші – подалі від стороннього ока – забираються у тихе безлюддя... А хтось вирішує це нагальне питання за допомогою солярію. Щодо цього, навіть у нашому провінційному містечку є вибір – за останніми даними, у Світловодську функціонують п’ять соляріїв. Що, безумовно, позначається і на ціні штучного сонця – вона вже не „царська”, а доступна для будь-якого середньостатистичного громадянина. Більш того, наприклад, у салоні краси „Імідж” солярій можна відвідати зі знижкою аж у 50%.

10,5 куб.м – це багато!
Аби визначити нові стандарти споживання води на одну людину за один місяць (зараз індивідуальна норма становить 10,5 м3), члени виконкому на своєму останньому засіданні погодили заходи для виконання спеціальних вимірів. Для цього на 15 будинках (з різною кількістю мешканців, поверхів, висотою тощо) в різних районах встановлять 15 лічильників. Потім їхні показання за один місяць вивчатимуть в Українській академії житлово-комунального господарства і, певно, приймуть нові норми.

8 березня свій день народження, гарну ювілейну дату відзначає чудова жінка та людина Олександра Леонідівна Орлова.
З юних років і до нинішнього дня вона віддає своє серце дітям. Учитель з 47-річним стажем, майстер педагогіки, вона досягла багатьох вершин у своїй професії. Та були в її трудовій біографії 22 найважчі, але разом з тим найважливіші та чудові роки, коли вона керувала колективом учителів та учнів школи №2.
Мудрий, коректний, творчий стиль керівництва нашого директора забезпечував високу якість знань школярів і постійне зростання майстерності педагогів. Та головна її заслуга – у формуванні працездатного, ініціативного, дружного колективу. Олександра Леонідівна змогла перетворити школу в рідний будинок для дітей, а для педагогів – у кузню кадрів. При цьому вона довгий час очолювала раду директорів шкіл міста. Всі, кому пощастило працювати під керівництвом такого наставника, завжди будуть безмірно вдячні їй за розуміння, терпіння, підтримку. Ми пишаємося вами, дорога Олександро Леонідівно, і вітаємо з подвійним святом – днем народження та 8 Березня.

27 лютого засідала Світловодська ТВК. Порядок денний, що складався з двох питань, за пропозицією члена комісії Н.Мальцевої об’єднали в одне: "Про виконання рішення Світловодської міської ТВК від 30.01.08 р., розгляд відповіді від Центральної виборчої комісії, Комітету ВР України, заяв і звернень громадян м.Світловодська до ТВК".

9 березня минає 194 річниця від дня народження дорогого для кожного українця поета – Тараса Григоровича Шевченка. Світловодці прийдуть до погруддя Великого Кобзаря, що гордо височіє в парку його імені, щоб вкотре сказати слова любові та поваги, покласти квіти. Та, мабуть, не всі знають історію створення погруддя, встановленого у 1961 р., загальна висота якого – 2 м 30 см.
Вже багато років тисячі людей проходять повз це погруддя. Одні – з трепетом, інші – без зайвої цікавості, особливо підростаюче покоління. Та хочеться вірити, що майбутнє – за духовністю, що діти наші не будуть байдужими до культури, до мови, до рідного слова, яким так майстерно володів Тарас Григорович. Рано чи пізно діти поцікавляться у батьків: «А кому цей пам’ятник, хто його автор?»