A
A
A
Минулої п’ятниці близько сотні світловодців, які двома автобусами їздили до облцентру, змогли на власні очі переконатися: в Україні народжується нова політична сила...
Щоправда, її лідер – колишній адепт морозівської СПУ та екс-міністр МВС – Юрій Луценко, який запам’ятався, також, як один з найяскравіших вождів Майдану, з характерною хрипотою потужного голосу, зазначив у своїй промові на головній площі Кіровограду, що його сила не прагне вибивати собі місце в українському політикумі – завше у соціумі. За його словами, очолювана нам „Народна самооборона” не ставить за мету стати кількасотнадцятою партією в Україні. Хоча, сказав він, значна частина „помаранчевого” електорату, через невдалий „шлюб” „Нашої України” та БЮТ, а також, через зраду ідеалів „майдану” соціалістами, має значне розчарування. Саме цих громадян і воліє об’єднати НС Луценка. Але об’єднати не стільки для того, щоб „застовпити” нардепівські крісла на Грушевського, скільки для того, щоб нагадати як БЮТівцям з „нашоукраїнцями”, так і решті обранців, які вже сьогодні протирають штани від Версаче та Модельяні у Верховні Раді, що є така сила, здатна нагадати їм, хто кому служить. У якості прикладу, і найближчий сподвижник Юрія Луценка Тарас Стецьків, і сам пан Юрій, наводили досвід Польщі і Франції. У Польщі уряд вирішив скоротити соціальні програми, у Франції – позбавити випускників ВУЗів права на, так зване, перше робоче місце, тобто, коли роботодавець не має права відмовляти молодому спеціалістові, що прийшов найматися до нього на роботу. І тоді, зазначали оратори, в цих країнах стався такий народний вибух, що можновладці змушені були відмінити свої рішення. „Тому, - закликав народ Юрій Луценко, - давайте ж і ми об’єднаємось, аби контролювати цю владу”...
Чи вдасться це зробити „Народній самообороні”, чи ні – покаже час. Але вже сьогодні не можна не зважати на скепсис щодо цього... Це у Польщі живуть поляки, у Франції – французи тощо. А як можна назвати маси, які зібрались на площі, яка все ще носить ім’я дрібного крадія Кострікова на „клікуху” Ворік, який, ставши одним з большевистських вождів, почав писати її ззаду наперед і зробився Кіровим, і які мером свого міста обрали представника політичної сили, яка у минулому столітті, через голодомори та ГУЛАГи, відправила на той світ мільйони своїх співвітчизників? До того ж ці маси у чималій мірі розчаровані „підкилимовим шарудінням” своїх „помаранчевих” лідерів... Пилип ЗАКАРЛЮКА Слухають Луценка
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем. |
