Субота, 20 жовтня 2018
Светловодск

Нехороший дім. Або, де собака зарита?

Час від часу як на сесіях міськради, так і на виконкомівських засідання виникає питання подальшої долі великого, по нашим світловодським міркам, будинку у провулку Нагірному,3, який широким верствам населення відомий тим, що в ньому розташувався міськрайонний Центр зайнятості.

Вирішили і ми розібратися, що там і до чого, а точніше: як так сталося, що 144-квартирна дев’ятиповерхівка, збудована лише 12 років тому, вже визнана аварійною, причому – на рівні держави. Таким чином, пошуки істини привели нас до начальника УЖКГ Володимира Семенова. За його словами, цей будинок з 4-х блок секцій будувався з 1991 по 1993 роки. Спочатку збудували першу половину з 72 квартир, яка розташована праворуч, якщо дивитися з вулиці Бойка, а потім – другу - найбільш проблемну половину. Чому найбільш проблемну? Це через те, говорить пан Семенов, що в тому місці була така собі яруга, будівельники її засипали і невдовзі над нею спорудили останні 72 квартири. Та не пройшло й десяти років, як мешканці саме цієї половини почали бити на сполох – по стінах зокола і в квартирах, наче змії, почали розповзатися тріщини...

В листопаді 2003 року, на запрошення тодішніх світловодських властей, стан будинку в провулку Нагорному,3 вивчали фахівці Кіровоградського філіалу НДІ „Дніпрореконструкція”. Їхній експертний висновок технічного стану будинку виявився, м’яко кажучи, доволі тривожним. Насамперед тому, що фундамент під будівництво було підготовлено не належним чином – в ньому відсутні палі („сваи”, рос.), замість них була застосована дещо інша конструкція, яка має назву – стрічковий фундамент. Це, а також, цитуємо експертну оцінку: „нерівномірне замочування ґрунтів основ фундаменту дощовими водами і можливими витоками із інженерних комунікацій в силу їхнього нерівномірного просідання” і послугувало причиною деформації лівої половини дев’ятиповерхівки. Тобто, вона, якби не кинулися її рятувати, мала попросту скластися, навалившись на більш стійку праву половину... Але найстрашніше, зазначає начальник УЖКГ, починаючи від 2005 року, коли приступили до рятування будинку, - вже позаду. Рятують його згідно розробленого фахівцями робочого проекту, який так і називається: „Першочергові заходи по підсиленню 72-квартирного житлового будинку”. Вони (заходи) поділені на два етапи: перший – підсилення підвалу і цоколя, другий – підсилення наземної частини блок-секції. На сьогодні підрядна будівельна організація проводить стягування конструкції будинку, старі вікна з дерев’яними рамами замінюються на сучасні склопакети, причому, безкоштовно для мешканців. А коли на наземній частині все буде виконано – почнуться роботи з підсилення фундаменту. Для цього в ньому будуть просвердлені отвори, у які заливатиметься бетон, що призведе до необхідного стягування конструкції, що унеможливить її „розповзання”. На все про все, згідно обласній інвестекспертизі, має вистачити мільйона гривень. За грошами, наголошує пан Семенов, діло не стане: після того, як через активну позицію міських керманичів на кіровоградському та київському рівнях, будинок було визнано аварійним – з обласного та державного бюджетів на рятування будинку кошти надходять більш-менш регулярно. Вже засвоєно півмільйона гривень, на цей рік передбачено ще триста тисяч. Так, що за належного фінансування, а в цьому немає жодних сумнівів, за пару років будинок перестане бути проблемним, не без оптимізму, підсумував Володимир Семенов.

Ми, безумовно, поділяємо оптимізм комунального начальника. Та, все ж, цікаво: чому так сталося, що чи не наймолодший будинок у місті лише за десять років експлуатації став смертельно небезпечним для своїх мешканців? Забобонні люди стверджують: причина в тому, що дев’ятиповерхівка „стоїть на кістках” – під час царсько-московської, а згодом і совєтсько-московської окупації України, на цих місцях, аж до 30-х років минулого століття, було розташоване кладовище...На це, не відкидаючи містики, можна заперечити: поряд розташовано ще кілька будинків, але нічого потойбічного поки що не спостерігалося. Справжня причина може бути куди прозаїчніше... Пригадайте початок 90-х: чи то ще Союз, чи то вже вільна Україна, галопуюча гіперінфляція, а крали...крали тоді, наче перед потопом. От ми й звернулися до Світловодської міжрайпрокуратури: а чи не варто поцікавитися їй першоджерелами причин аварійності означеного будинку? Там нам компетентно відповіли, що для порушення справи потрібні факти, хоча аварійність 12-річного будинку – вже факт. От, якби ще сигнал надійшов, ну, хоча б, від тих же жителів... Та, навіть і без сигналу прокуратура може перевірити дотримання норм проекту будівництва, якщо він десь, звичайно, „не загубився”. Але, зазначили законники, якщо і буде викрито порушення технології - до відповідальності навряд чи вдасться когось притягти – вже вийшов строк давності. Безперечно, ця законодавча норма скасовується, якщо сталася б серйозна аварія, що спричинила руйнування та людські жертви. Але ж цього не сталося? І дай-то Бог, щоб і в подальшому не сталося...

Пилип ЗАКАРЛЮКА





Для того, щоб залишити коментар, увійдіть на сайт через свій профіль у одній з соціальних мереж:

  • Vasya

  • 4 березня 2007 21:18
    Група: Гості
    Реєстрація: -- | 0 комментарів | 0 публікацій
Kapec! sad
  • Не нравится
  • 0
  • Нравится


Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.

Top