Решту часу засідання пройшло у конструктивному ключі – далася ознаки попередня узгоджувальна робота в постійних депутатських комісіях. Уточнили там бюджет за 9 місяців, прийняли кілька земельних питань. Щоправда, виникла дещо палка дискусія, що ж будується на місці довгобуду на території Райлікарні поряд з пологовим відділенням. Деякі міськдепи виказали стурбованість, що начебто, в тому двоповерховому корпусі комсомольські „фірмачі” прагнуть запустити трикотажну фабрику: як це відіб’ється на станові породіль, які колись таки мають народжувати у пологовому відділення? Дивна річ: виявляється, ані депутати, ані тутешні урядники достеменно не відають, що воно там таки будується...

Решту засідання ваш кореспондент провів у незручному для занотовування – стоячому - положенні (а то написав би більш розлого) – один депутатик, що запізнився, з вереском: „Ти депутат, чого тут сидиш!?”, буквально зігнав вашого покірного слугу з дефіцитного стільця. Ми навмисне не називаємо його прізвища – його соратники, вибачаючись, обіцяли обговорити здичавілу поведінку свого колеги на засіданні фракції. Ми повірили...

Пилип ЗАКАРЛЮКА