Чи з’явиться у світловодських бездомних шанс не замерзнути цієї зими?
„Зняття” депутатами мера, що сталося на останній сесії міськради, певною мірою відтінило інше рішення наших обранців: притулкові для позбавлених житла громадян – бути...
Аби роздобути подробиці щодо цієї шляхетної справи, ми звернулися до начальника міського управління соціального захисту населення Володимира Михайленка. Винести це питання на розгляд сесії, сказав пан Михайленко, нас спонукали листи на адреси УСЗН в містах України, які надійшли від міністра праці і соціальної політики Михайла Папієва. В них пан міністр наголошує на необхідності створення притулків для бездомних громадян...
Аби роздобути подробиці щодо цієї шляхетної справи, ми звернулися до начальника міського управління соціального захисту населення Володимира Михайленка. Винести це питання на розгляд сесії, сказав пан Михайленко, нас спонукали листи на адреси УСЗН в містах України, які надійшли від міністра праці і соціальної політики Михайла Папієва. В них пан міністр наголошує на необхідності створення притулків для бездомних громадян...
В принципі, наші обранці, за словами пана Михайленка, виявились аж ніяк не проти такого гуманного кроку, але вони зазначали, що, ані для створення, ані на утримання такого притулку у міській скарбниці грошей катма. От, якщо фінансування надійде з державного бюджету... А ще у багатьох депутатів виник сумнів, що у притулку знайдуть прихисток саме світловодську бомжі, адже у зазначеної категорії громадян, як відомо, відсутні будь-які документи – „панаєдут тут всякіє”... А облік бездомних, зазначає начальник УСЗН, можливий лише через ізолятор тимчасового утримання при міськрайвідділі ВС – на сьогодні через його „горнило” пройшли 9 бомжів, відтепер вони офіційно мають статус бездомного...
Створення і утримання притулку на 30 осіб у Світловодську коштує 720 тисяч гривень на рік. Обслуговуватиме його персонал з 19 чоловік. Щодо приміщення, сказав Володимир Михайленко, розглядається нинішня Станція „швидкої допомоги” та приміщення колишнього шкірвендиспансеру. А, окрім зазначеного ізолятора, визначати „бездомність” громадянина має ще й громадська організація „Правопорядок”.
Отже, якщо буде фінансування з Держбюджету, ще до зимових холодів у Світловодську може бути покликаний до життя перший у місті притулок для бездомних. А чи останній?...
У Європі викликає щирий подив існування в Україні інституту прописки – там бути бездомним означає лишень відсутність житла. Для одних це свобода пиячити чи колотися на вулиці, для інших – кращий спосіб втечі від особистих проблем або проводити життя у безперервних мандрах по світу. У нас же бути бездомним означає одне – не існувати для українських законів.
Стосовно притулків для бездомних, то в Парижі громадські організації добиваються того, аби подібні соціальні заклади існували у кожному третьому кварталі. В Данії держава сплачує бомжам допомогу – людина, яка перебуває під наглядом соціальних служб, може щоденно отримувати гроші, яких їй вистачає на харчування, або „відписати” свою виплату тому чи іншому притулкові і жити в його стінах хоч до кінця своїх днів. В більшості країн Європи існує спеціальний телефонний номер для бездомних (аналог „03”), за яким безпритульний громадянин може безоплатно викликати „швидку”, персонал якої зобов’язаний нагодувати, відігріти, надати медичну допомогу тощо.
На заході виказують турботу не лише у плані фізичного здоров’я своїх громадян, а й у плані здоров’я психічного. У Франції, Даній, Італії, Німеччині поширені чисельні курси так званої арт-терапії. Людей повертають у суспільство, пропонуючи їм безоплатно зайнятися мистецтвом – скульптурою, живописом, театром тощо.
Хочеться вірити, що наші можновладці-товстосуми, які хвацько розбагатіли, головним чином, шляхом розорення цілої нації, таки схаменуться і поділяться від щедрот своїх зі своїми жертвами...
Віталій АСАУЛЕНКО
За матеріалами Інтернет-видань
Створення і утримання притулку на 30 осіб у Світловодську коштує 720 тисяч гривень на рік. Обслуговуватиме його персонал з 19 чоловік. Щодо приміщення, сказав Володимир Михайленко, розглядається нинішня Станція „швидкої допомоги” та приміщення колишнього шкірвендиспансеру. А, окрім зазначеного ізолятора, визначати „бездомність” громадянина має ще й громадська організація „Правопорядок”.
Отже, якщо буде фінансування з Держбюджету, ще до зимових холодів у Світловодську може бути покликаний до життя перший у місті притулок для бездомних. А чи останній?...
А ЯК У НИХ?*
У Європі викликає щирий подив існування в Україні інституту прописки – там бути бездомним означає лишень відсутність житла. Для одних це свобода пиячити чи колотися на вулиці, для інших – кращий спосіб втечі від особистих проблем або проводити життя у безперервних мандрах по світу. У нас же бути бездомним означає одне – не існувати для українських законів.
Стосовно притулків для бездомних, то в Парижі громадські організації добиваються того, аби подібні соціальні заклади існували у кожному третьому кварталі. В Данії держава сплачує бомжам допомогу – людина, яка перебуває під наглядом соціальних служб, може щоденно отримувати гроші, яких їй вистачає на харчування, або „відписати” свою виплату тому чи іншому притулкові і жити в його стінах хоч до кінця своїх днів. В більшості країн Європи існує спеціальний телефонний номер для бездомних (аналог „03”), за яким безпритульний громадянин може безоплатно викликати „швидку”, персонал якої зобов’язаний нагодувати, відігріти, надати медичну допомогу тощо.
На заході виказують турботу не лише у плані фізичного здоров’я своїх громадян, а й у плані здоров’я психічного. У Франції, Даній, Італії, Німеччині поширені чисельні курси так званої арт-терапії. Людей повертають у суспільство, пропонуючи їм безоплатно зайнятися мистецтвом – скульптурою, живописом, театром тощо.
Хочеться вірити, що наші можновладці-товстосуми, які хвацько розбагатіли, головним чином, шляхом розорення цілої нації, таки схаменуться і поділяться від щедрот своїх зі своїми жертвами...
Віталій АСАУЛЕНКО
За матеріалами Інтернет-видань
