Перший випадок, в результаті якого мало не позбулася життя сім'я з шести осіб, стався 4 лютого, останній (дай Боже, щоб він дійсно був останній) - летальний - 9 лютого. До речі, 8 осіб врятувалися, бо хтось з родини знайшов таки сили дістатися телефону, а у одному випадку до батьків навідалася донька. Навідалася, треба сказати, дуже вчасно, ще б кілька хвилин і відправляти до реанімаційного відділення їх було б уже пізно… Кожен з 10 отруєних чадним газом щонайменше чотири дні провів у палаті інтенсивної терапії.
Більша частина комунального сектору вже понад десять років перебивається без гарячого водопостачання. Старі будинки центральної частини міста, збудовані, коли ще топили вугіллям та дровами, обладнані необхідною вентиляційною системою. Печі зламали, а натомість почали встановлювати витяжні газові колонки, більш-менш безпечні в експлуатації. А от "хрущовкам" та будинкам, що були зведені у 60-80 роках, не поталанило - їх збудували у розрахунку на централізоване гаряче водопостачання. Тож у них немає необхідної витяжної системи, а якщо додати до цього малогабаритні кухоньки, то будь-яка "ініціатива" щодо автономного нагріву води здатна призвести до трагедії. Як це, зрештою, і сталося у квартирі 45-річної світловодчанки Шуляк, яка пішла до ванної кімнати купатися і, вчадівши, померла...
За словами начальника управління газового господарства Володимира Шаповала, в усіх чотирьох випадках безвитяжні газові колонки "Росіянка-М" та "Демрад" були встановлені без узгодження з УЕГГ, яке б і не дало дозвіл на їхнє встановлення, оскільки подібного роду обладнання дозволяється експлуатувати у приміщеннях площею не менше 21 кв/м.  Натомість саме таке водонагріваюче обладнання - невелике за розміром і прийнятне за ціною - користується неабияким попитом серед населення. Ось чому, сказав пан Шаповал, Світловодське УЕГГ направило листи до прокуратури, міськрайвідділу УМВС, міському голові (до СБУ - готується) з проханням надати допомогу щодо боротьби з несанкціонованим установленням газового обладнання, в тому числі - безвитяжних газових колонок.
Є два важливі пристрої, які "спеціалісти" з газетних оголошень, що займаються підключенням обладнання, проігнорували, а саме завдяки їм можна було б уникнути всіх чотирьох випадків. На водонагріваючому обладнанні обов'язково повинні бути, говорить Володимир Вікторович, сигналізатор загазованості (якщо у приміщенні чадний газ - він подає імпульс на клапан і подача газу припиняється) та уже згаданий клапан. Так, вони недешеві, але будь-які кошти у порівнянні з життям - ніщо.
Зважаючи на ситуацію, навантаження на працівників УЕГГ збільшилося: вони працювали і у вихідні. Перевіряли (принаймні робили спроби) комунальний сектор на предмет незаконного встановлення колонок, але народ чинить шалений опір. По-перше, впускають до помешкання з великими потугами, а по-друге, готові стояти насмерть, якщо фахівці повідомляють про відключення небезпечного обладнання. Мало не на кожному під'їзді з'явилася  роз'яснювальна інформація, але вагаючись між життям на гарячою водою багато хто надає перевагу… гарячій воді. 
Класичні запитання: хто винен і що роботи? Певно, винні ті, хто бере на себе відповідальність втручатися у галузь, яка потенційно несе загрозу здоров'ю та життю. Щоб надавати подібні послуги, треба мати якісь дозволи, пройти відповідний інструктаж, отримати ліцензію тощо. Не виключено, що обурені врятовані громадяни будуть мати претензії до "народних умільців", які колись за помірну плату підключили нагріваючий пристрій. В. Шаповал покладає великі надії на прокуратуру та міліцію щодо встановлення та покарання осіб, які, в принципі, порушують закон, і, висловив сподівання, що ці сумні випадки та трагедія чомусь таки нас навчать.

Вікторія ВОЛОДИМИРСЬКА.