Середа, 13 грудня 2017
Светловодск

Перші спогади. Рік потому.

Ще рік тому вони домовилися зустрічатися цього дня щорічно. Тоді вони і гадки не мали, що 22 листопада стане державним святом, святом тих, хто за позовом свого серця вийшов на Майдан захищати свій голос, свою свободу та своє право на краще майбутнє.
Вони залишаються простими світловодськими хлопцями з різними долями і, навіть, життєвими поглядами. Але рік тому, їх об’єднала Помаранчева революція.
Минулого року Олександр Мусієнко, Едуард Стеценко, Євген Бахмач, Тарас Філіпчук без жодних сумнівів сіли у старенького “Москвича” і вирушили до столиці України на Майдан. Дорогою переживали, що можуть не пропустити, можуть заарештувати або просто побити. Але доїхали і одразу пішли до наметів Кіровоградської області, де і залишались всю неспокійну ніч. З ранку вирушили “мітингувати” до ЦВК та Верховної Ради. Вони першими передавали телефоном новини з майдану на ТРК “Веселка”. Це не стало якимось подвигом (таких сотні тисяч), але для них це було своєрідним духовним та громадянським  відродженням.
22 листопада вони таки зустрілися. Випили по чарці, подивились відео, яке відзняли тоді на Майдані, із захопленням слухали Юлю та згадували. Згадували як цілу ніч їм телефонували рідні та друзі, як їх спримали кияни, як їх зустрічали потім у Світловодську і як про них забули, коли на ліво та на право роздавали Посвідчення учасників революції. Але сильно не образились, а просто назвали себе “краплиною в морі відродження національної свідомості”.
Вони будуть зустрічатись кожного року, не зважаючи на непередбачуваність українського політикуму. Для них 22 листопада – День Свободи.

Роман Зубов.

altalt
altalt





Для того, щоб залишити коментар, увійдіть на сайт через свій профіль у одній з соціальних мереж:



Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.

Top