Відпустка працюючим матерям
Закріплені Конституцією України права та гарантії для жінок, які поєднують працю з материнством, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам та матерям, знайшли своє відображення в Кодексі законів про працю України та Законі України “Про відпустки”.
Вказаними нормативно-правовими актами визначено коло осіб, які мають право на додаткову соціальну відпустку: жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинока мати, батько, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особа, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додатково оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України). Категорією “одинока мати” цей перелік доповнено з 18 листопада 2004 року Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно відпусток”.
Вказаними нормативно-правовими актами визначено коло осіб, які мають право на додаткову соціальну відпустку: жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинока мати, батько, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особа, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додатково оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України). Категорією “одинока мати” цей перелік доповнено з 18 листопада 2004 року Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно відпусток”.
Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, надаються понад тривалість щорічної відпустки і оскільки зазначена відпустка є соціальною відпусткою і не належить до виду щорічних, то вона може надаватися в будь-який час протягом календарного року, незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини – до чи після.
Якщо працівник, який має право на соціальну відпустку, з якихось причин не скористався цим правом у році досягнення дитиною певного віку або ж за кілька попередніх років, він має право використати цю відпустку, і в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачена компенсація за невикористані дні відпусток, як це передбачено ст.24 Закону України “Про відпустки”.
Хочу звернути увагу, якщо одинока мати, яка сама виховує дитину, не користувалася зазначеною соціальною відпусткою, вона має на неї право починаючи з 2004 року – тривалістю 7 календарних днів за кожен рік до виповнення дитиною повноліття.
Більше всього питань виникає при віднесенні до категорії “одинока мати” та її підтвердженні.
Поняття одинокої матері визначено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992р. №9 “Про практику розгляду судами трудових спорів”. Відповідно до п.9 цієї постанови одинокою матір’ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини, або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує сама. За цим визначенням для визнання “іншої жінки” одинокою потрібно дві ознаки: вона сама і виховує, і утримує дитину.
Після введення в дію Закону України “Про відпустки” таке поняття одинокої матері не повинно застосовуватись, оскільки пункт 5 частини дванадцятої статті 10 цього Закону визначає одиноку матір як таку, яка виховує дитину без батька. Отже участь батька або інших осіб в утриманні дитини не позбавляє матері статусу одинокої.
Відповідно до зазначеного, до категорії одинокої матері відноситься жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини, або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдова; жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі і розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, незважаючи на факт отримання аліментів, і жінка, яка вийшла заміж але її дитина новим чоловіком не усиновлена).
Згідно із статтею 1 Закону України “Про охорону дитинства” та статтею 2 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, дитина – це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з Законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.
Відповідно до зазначеного, жінка, яка працює і має дитину-інваліда; всиновлену дитину; одинока мати (в тому числі і розлучена), яка сама виховує дитину; батько, який виховує дитину без матері, мають право на додаткову оплачувану відпустку, передбачену статтею 19 Закону України “Про відпустки”, до досягнення дитиною повноліття. В зазначеній статті визначено вік дітей тільки для такої категорії, як “жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років”.
Для отримання додаткової соціальної відпустки жінка, яка не перебуває в шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька, має подати копію свідоцтва про народження дитини; жінка, яка є вдовою, – копію свідоцтва про народження дитини та копії свідоцтв про укладення шлюбу та смерть чоловіка. Що стосується жінок, які самі виховують дітей (в тому числі і розлучена жінка, і жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не всиновлена) то для підтвердження факту, що батько не бере участі у вихованні дитини, можуть бути пред’явлені, наприклад, довідка з ЖЕКу про реєстрацію особи за місцем проживання, ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів, рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав, рішення органу опіки та піклування або суду про відсутність участі батька у вихованні дитини тощо.
Також хочу довести до відома жінок, які мають право на вищевказану відпустку, то Законом України від 19 травня 2009 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту багатодітних сімей” термін зазначеної відпустки змінено на 10 календарних днів, але цей Закон набирає чинності з 01 січня 2010 року.
Наталя БАЩУК,
заступник голови міської МКМР з правової освіти населення, начальник Світловодського міськрайонного управління юстиції.
Якщо працівник, який має право на соціальну відпустку, з якихось причин не скористався цим правом у році досягнення дитиною певного віку або ж за кілька попередніх років, він має право використати цю відпустку, і в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачена компенсація за невикористані дні відпусток, як це передбачено ст.24 Закону України “Про відпустки”.
Хочу звернути увагу, якщо одинока мати, яка сама виховує дитину, не користувалася зазначеною соціальною відпусткою, вона має на неї право починаючи з 2004 року – тривалістю 7 календарних днів за кожен рік до виповнення дитиною повноліття.
Більше всього питань виникає при віднесенні до категорії “одинока мати” та її підтвердженні.
Поняття одинокої матері визначено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992р. №9 “Про практику розгляду судами трудових спорів”. Відповідно до п.9 цієї постанови одинокою матір’ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини, або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує сама. За цим визначенням для визнання “іншої жінки” одинокою потрібно дві ознаки: вона сама і виховує, і утримує дитину.
Після введення в дію Закону України “Про відпустки” таке поняття одинокої матері не повинно застосовуватись, оскільки пункт 5 частини дванадцятої статті 10 цього Закону визначає одиноку матір як таку, яка виховує дитину без батька. Отже участь батька або інших осіб в утриманні дитини не позбавляє матері статусу одинокої.
Відповідно до зазначеного, до категорії одинокої матері відноситься жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини, або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдова; жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі і розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, незважаючи на факт отримання аліментів, і жінка, яка вийшла заміж але її дитина новим чоловіком не усиновлена).
Згідно із статтею 1 Закону України “Про охорону дитинства” та статтею 2 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, дитина – це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з Законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.
Відповідно до зазначеного, жінка, яка працює і має дитину-інваліда; всиновлену дитину; одинока мати (в тому числі і розлучена), яка сама виховує дитину; батько, який виховує дитину без матері, мають право на додаткову оплачувану відпустку, передбачену статтею 19 Закону України “Про відпустки”, до досягнення дитиною повноліття. В зазначеній статті визначено вік дітей тільки для такої категорії, як “жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років”.
Для отримання додаткової соціальної відпустки жінка, яка не перебуває в шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька, має подати копію свідоцтва про народження дитини; жінка, яка є вдовою, – копію свідоцтва про народження дитини та копії свідоцтв про укладення шлюбу та смерть чоловіка. Що стосується жінок, які самі виховують дітей (в тому числі і розлучена жінка, і жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не всиновлена) то для підтвердження факту, що батько не бере участі у вихованні дитини, можуть бути пред’явлені, наприклад, довідка з ЖЕКу про реєстрацію особи за місцем проживання, ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів, рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав, рішення органу опіки та піклування або суду про відсутність участі батька у вихованні дитини тощо.
Також хочу довести до відома жінок, які мають право на вищевказану відпустку, то Законом України від 19 травня 2009 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту багатодітних сімей” термін зазначеної відпустки змінено на 10 календарних днів, але цей Закон набирає чинності з 01 січня 2010 року.
Наталя БАЩУК,
заступник голови міської МКМР з правової освіти населення, начальник Світловодського міськрайонного управління юстиції.
