По сліду комара
Наразі, коли весь світ (й Україна – не виняток) „ополчився” на свинячий грип, температура навколишнього середовища стає все вищою. Воно й не дивно – бо ж літо наближається. А разом з ним та з усіма літніми приємностями, нашими теренами тихесенько, але впевнено„крадеться” одна... смертоносна прикрість, яка, ще донедавна здавалось, притаманна напівдиким африканським та азійським країнам. Малярія!
^ Реклама ^І НІЯКА ВОНА НЕ „ЕКЗОТИКА”...
За великим рахунком, говорить лікар-епідеміолог Світловодської РайСЕС Радміла Перепеляк, малярія не є у нас „ заморським гостем”... Про це мало хто знає, але, згідно офіційних даних, останню в Україні епідемію цієї небезпечної хвороби було ліквідовано у 1956 році. З тієї пори, за словами епідеміолога, нічого подібного не траплялось. Хіба що поодинокі випадки із студентами-африканцями та з нашими співвітчизниками, які їздили до спекотних країн виконувати „інтернаціональний обов’язок” – щось там будувати чи воювати. Інша річ – зараз... До глобального потепління, яке поступово призводить до того, що наш помірно-континентальний клімат, поступаючись тропічному, все далі „відступає” на північ, додалося значне зростання міграційних процесів. Тому, епідеміологу складно відповісти: який фактор конкретно спричинив до нинішньої активізації малярії на наших теренах. Але факт залишається фактом: в Кіровоградській області протягом 2008 року зареєстровано шість випадків тропічної малярії. Причому льотчика авіакомпанії „Урга”, який повернувся з відрядження у Конго (екваторіальна Африка), врятувати не вдалося. Всього ж за минулий рік в нашій області зареєстровано 1946 прибулих (як українців, так і емігрантів) з ендемічних (небезпечних) щодо малярії країн. Стосовно оточеного водами Кременчуцького водосховища, плавнями та іншими запрудами Світловодська, продовжила Радміла Перепеляк, то не може не викликати занепокоєння щорічне зростання популяції, так званих, малярійних комарів – основних розповсюджувачів однойменної хвороби. Так, на території міста й району показник чисельності личинок цієї комахи перевищив середньообласний рівень у 2,5 рази і складає 33,4 екземпляри на квадратний кілометр... Безумовно, заспокоїла епідеміолог, Україна ще не скоро потрапить до списку „малярійних” країн. Але... Постійний брак коштів на гідротехнічні заходи з протиепідеміологічної очистки водоймищ і прилеглих до них територій та на закупівлю інсектицидів (отрути) проти малярійних комарів значно прискорює наближення нашої країни до цієї „світлої миті”... Найефективнішим інсектицидом пані Перепеляк назвала ДДТ. Але безконтрольне його застосування у слаборозвинутих країнах призвело до масових отруєнь ним тамтешнього населення. (Та й наші тодішні сільгоспугіддя були не менше потруєні, разом з колгоспниками). Що врешті стало приводом Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) до заборони його використання на рубежі 70-х років минулого століття. Та розширення ареалу розповсюдження малярійного комара, разом з дієвістю ДДТ (щоправда, при розумному використанні), все частіше „надихає” ВООЗ на обмежене повернення застосування цієї отрути. Адже, щороку, зазначила епідеміолог, до півмільйона землян заражуються на малярію, майже три мільйони з них – помирає. А за останні десять років вона, за числом смертних випадків від інфекційних хвороб, вийшла на перше(!) місце, випередивши пневмонію і туберкульоз.
ВІДТАК, ПЕРЕСТОРОГА НЕ ЗАЙВА
Якщо, наголошує Радміла Перепеляк, процеси глобального потепління людині не зупини, як і значне пересування „вінця природи” по своїй земній кулі – варто мати чітку уяву про малярію, її симптоми та профілактику. Що, само-по-собі, хоч і не унеможливить на сто відсотків шанси її „підчепити”, так хоч значно мінімізує зараження і, не доведи Господи, летальні наслідки.
...Зрозуміло, більш точний діагноз здатен поставити ураженому лікар. Тим більше, що початок малярії завше нагадує звичайну застуду: озноб, біль у суглобах, блювання. За кілька днів розпочинається сильна лихоманка нестерпний головний біль, пронос. За відсутності лікування та тяжкого перебігу хвороби, наступає кома і смерть.
Аби запобігти подібних трагедій, зібравшись на гостини до екзотичних південних країн, підкреслює пані Перепеляк, варто поцікавитись в їхніх посольствах та консульствах, у туристичних агентствах, врешті, у фахівців-епідеміологів, як там у них „з малярією” (і не лише – з нею). За тиждень перед поїздкою епідеміолог радить вживати протималярійний препарат „Делагіл” („Хлорохін”) по дві таблетки за добу два дні підряд.
...Як Біблія у місіонера, у валізі мандрівника до південних країн обов’язково мають бути аерозольні інсектициди („Діхлорен”, „Раптор”, „Рейд” тощо), електрофумігатори („Фумітокс”, „Червоний дракон” тощо), димові спіралі, антимоскітні креми, лосьйони та інші розчини. Ними (аерозолями), зазначила лікар-епідеміолог, треба обробляти не лише себе, а й простір довкола себе (але - не надто „фанатично”, а то тубільці можуть неправильно зрозуміти), а також – приміщення перебування, на вікнах якого вкрай бажано бути антимоскітним сіткам. Лише тоді мандрівник може дещо заспокоїться аби відчувати „райську насолоду” від екзотичних країв і краєвидів. Але ж, по поверненні, протягом двох днів, навіть, якщо й самопочуття чудове, варто таки навідатися для консультації до лікаря. Напри всяк випадок...
Віталій АСАУЛЕНКО.
За великим рахунком, говорить лікар-епідеміолог Світловодської РайСЕС Радміла Перепеляк, малярія не є у нас „ заморським гостем”... Про це мало хто знає, але, згідно офіційних даних, останню в Україні епідемію цієї небезпечної хвороби було ліквідовано у 1956 році. З тієї пори, за словами епідеміолога, нічого подібного не траплялось. Хіба що поодинокі випадки із студентами-африканцями та з нашими співвітчизниками, які їздили до спекотних країн виконувати „інтернаціональний обов’язок” – щось там будувати чи воювати. Інша річ – зараз... До глобального потепління, яке поступово призводить до того, що наш помірно-континентальний клімат, поступаючись тропічному, все далі „відступає” на північ, додалося значне зростання міграційних процесів. Тому, епідеміологу складно відповісти: який фактор конкретно спричинив до нинішньої активізації малярії на наших теренах. Але факт залишається фактом: в Кіровоградській області протягом 2008 року зареєстровано шість випадків тропічної малярії. Причому льотчика авіакомпанії „Урга”, який повернувся з відрядження у Конго (екваторіальна Африка), врятувати не вдалося. Всього ж за минулий рік в нашій області зареєстровано 1946 прибулих (як українців, так і емігрантів) з ендемічних (небезпечних) щодо малярії країн. Стосовно оточеного водами Кременчуцького водосховища, плавнями та іншими запрудами Світловодська, продовжила Радміла Перепеляк, то не може не викликати занепокоєння щорічне зростання популяції, так званих, малярійних комарів – основних розповсюджувачів однойменної хвороби. Так, на території міста й району показник чисельності личинок цієї комахи перевищив середньообласний рівень у 2,5 рази і складає 33,4 екземпляри на квадратний кілометр... Безумовно, заспокоїла епідеміолог, Україна ще не скоро потрапить до списку „малярійних” країн. Але... Постійний брак коштів на гідротехнічні заходи з протиепідеміологічної очистки водоймищ і прилеглих до них територій та на закупівлю інсектицидів (отрути) проти малярійних комарів значно прискорює наближення нашої країни до цієї „світлої миті”... Найефективнішим інсектицидом пані Перепеляк назвала ДДТ. Але безконтрольне його застосування у слаборозвинутих країнах призвело до масових отруєнь ним тамтешнього населення. (Та й наші тодішні сільгоспугіддя були не менше потруєні, разом з колгоспниками). Що врешті стало приводом Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) до заборони його використання на рубежі 70-х років минулого століття. Та розширення ареалу розповсюдження малярійного комара, разом з дієвістю ДДТ (щоправда, при розумному використанні), все частіше „надихає” ВООЗ на обмежене повернення застосування цієї отрути. Адже, щороку, зазначила епідеміолог, до півмільйона землян заражуються на малярію, майже три мільйони з них – помирає. А за останні десять років вона, за числом смертних випадків від інфекційних хвороб, вийшла на перше(!) місце, випередивши пневмонію і туберкульоз.
ВІДТАК, ПЕРЕСТОРОГА НЕ ЗАЙВА
Якщо, наголошує Радміла Перепеляк, процеси глобального потепління людині не зупини, як і значне пересування „вінця природи” по своїй земній кулі – варто мати чітку уяву про малярію, її симптоми та профілактику. Що, само-по-собі, хоч і не унеможливить на сто відсотків шанси її „підчепити”, так хоч значно мінімізує зараження і, не доведи Господи, летальні наслідки.
...Зрозуміло, більш точний діагноз здатен поставити ураженому лікар. Тим більше, що початок малярії завше нагадує звичайну застуду: озноб, біль у суглобах, блювання. За кілька днів розпочинається сильна лихоманка нестерпний головний біль, пронос. За відсутності лікування та тяжкого перебігу хвороби, наступає кома і смерть.
Аби запобігти подібних трагедій, зібравшись на гостини до екзотичних південних країн, підкреслює пані Перепеляк, варто поцікавитись в їхніх посольствах та консульствах, у туристичних агентствах, врешті, у фахівців-епідеміологів, як там у них „з малярією” (і не лише – з нею). За тиждень перед поїздкою епідеміолог радить вживати протималярійний препарат „Делагіл” („Хлорохін”) по дві таблетки за добу два дні підряд.
...Як Біблія у місіонера, у валізі мандрівника до південних країн обов’язково мають бути аерозольні інсектициди („Діхлорен”, „Раптор”, „Рейд” тощо), електрофумігатори („Фумітокс”, „Червоний дракон” тощо), димові спіралі, антимоскітні креми, лосьйони та інші розчини. Ними (аерозолями), зазначила лікар-епідеміолог, треба обробляти не лише себе, а й простір довкола себе (але - не надто „фанатично”, а то тубільці можуть неправильно зрозуміти), а також – приміщення перебування, на вікнах якого вкрай бажано бути антимоскітним сіткам. Лише тоді мандрівник може дещо заспокоїться аби відчувати „райську насолоду” від екзотичних країв і краєвидів. Але ж, по поверненні, протягом двох днів, навіть, якщо й самопочуття чудове, варто таки навідатися для консультації до лікаря. Напри всяк випадок...
Віталій АСАУЛЕНКО.
^ Реклама ^
