Середа, 22 листопада 2017
Люди Добрі справи

Місце, де допоможуть тим, хто цього хоче Новина з фото

Місце, де допоможуть тим, хто цього хоче
Кожен ставиться до таких негативних явищ у суспільстві, як-то наркоманія чи алкоголізм, по-своєму: хтось засуджує, хтось байдуже проходить повз. А є ті, хто просто бере і робить свою справу. Причому пройшовши до злету через горнило падіння. Ми розмовляємо з Ярославом Шевелем, керівником міськрайонної благодійної організації "Християнський центр реабілітації осіб, залежних від наркотиків та алкоголю "Істина" (с.Глинськ Світловодського району), яка цього року відзначила свій 16-й день народження.
— Ярославе Анатолійовичу, 16 років діяльності свідчать про щоденну та систематичну роботу. Розкажіть, з чого усе розпочалося та що відбулося протягом цих 16 років у Вашому житті та у житті центру?

Ярослав Шевель: Якщо коротко, то у свої 23 роки я був абсолютно наркозалежним, обкрадав своїх батьків, жорстоко зраджував друзів. 1994 року прийшов до Бога і через усвідомлення життя припинив вживання препаратів. Тоді ж прочитав книгу Девіда Вілкерсона "Хрест і ніж", у якій була розповідь про створення подібного центру, якою загорівся, аби допомогти таким же, як і я. Але через короткий період я знову зірвався на довгих 7 років. Майже півтора року був у реабілітаційному центрі у Кобеляках, зумів себе опанувати, вів там служби (Євангельська церква) і вже нічого у своєму житті змінювати не планував.

Та приїхавши одного разу у Світловодськ, зустрівся зі своїми друзями — Ігорем Заварзіним та Сергієм Салабутіним, які нагадали про мою мрію, бо якраз шукали можливість створення такого центру і людину, яка б ним займалася. Того дня я не міг заснути... І я погодився. Грошей було обмаль, це були пожертви, яким ми знайшли гідне вкладення, придбавши будинок у Глинську.

Зараз центр розширився: маємо 4 будинки окремо для чоловіків і для жінок, Божу хату (храм), сауну, їдальню, трактор, тримаємо дві корови, вирощуємо свиней, курей, на 2 га землі саджаємо кукурудзу і картоплю. Самі печемо хліб, виконуємо фізичну роботу, за якою до нас звертаються сільські і міські жителі. Тобто самі себе забезпечуємо. Маємо добрі стосунки з сусідами та сільським головою Аріфом Різаєвим.

Ми не порушуємо права та свободи реабілітантів, нікого насильно не тримаємо, не примушуємо працювати, у нас не рабовласницький лад, а законні взаємовідносини. Відразу ознайомлюємо зі своїми правилами, яких необхідно дотримуватися: наприклад, не можна без дозволу покидати територію, бо елементарно слід поважати і слухатися старших. Підйом о 6:30, о 7:00 збираємося і читаємо декілька псалмів, потім займаємося звичайними житейськими справами. Декілька попереджень — і ми прощаємося. Несприйняття визначеного способу перебування означає лише одне — неготовність до змін. Але знаю напевне, що одного разу зустрівшись з Богом, людина ніколи не залишиться такою, як раніше. Рано чи пізно посіяні зерна проростають, і починаються зміни душі. Зараз у нас перебуває 13 реабілітантів, взимку зазвичай до 25. Маємо термін — півроку. Його цілком достатньо, щоб життя змінилося, втім нікого не виганяємо, якщо людина ще не наважується покидати стіни центру. У нас не святе місце, ми не шамани, які чаклують, ми вчимо дисципліні, самодисципліні. Перебування безкоштовне, бо, як я казав раніше, маємо господарство, яке нас забезпечує. Проте не відмовляємося від пожертв, якщо люди готові їх дати. Але в основному до нас звертаються батьки, яких змучили й обікрали їхні ж власні діти, котрих тепер за останні кошти вони привезли у надії на змінення ситуації, тому про які пожертви може йти мова.

За 16 років діяльності через центр пройшли близько 800 чоловік. І тих, хто був один день, і тих, хто пройшов піврічний курс реабілітації. Географія звернень: Горішні Плавні, Знам’янка, Кременчук, Світловодськ, рідше Львів, Одеса, Харків, Мелітополь. Даємо притулок усім, хто його потребує, у тому числі безхатченкам. З упевненістю можу сказати, що більше 100 чоловік отримали нове життя. Якщо міряти матеріальними мірками, то багато з них стали успішними підприємцями, мають пристойний бізнес, їздять на авто, одружені і виховують дітей. Інші не так забезпечені матеріально, але однозначно їхнє життя стало багатим сім’ями, стосунками з рідними і друзями. Словом, кожен побудував нове життя як захотів сам, але безперечно воно прекрасне у порівнянні з тим, коли людина лежала під парканом, завдаючи невимовного болю собі та рідним і близьким. На цьогорічний день народження у квітні з’їхалося 100 чоловік з різних куточків України. Ми варили кашу, спілкувалися, ділилися історіями й новими ідеями.

Не тільки я, а й мої батьки отримали нове життя, коли моя доля повністю змінилася, коли у мене з’явилися дружина, з якою ми радіємо нашим 5 дітям, які живуть своїм насиченим життям. Наприклад, нещодавно вийшла заміж наша старша донька, менші радують своїми успіхами: син — у боксі, донька — у велоспорті. У нас звичайне життя, фокусів у ньому не відбувається — я не бачив Бога, та вірю у нього, бо він приніс у моє життя саме життя.

Контактна інформація центру:
с.Глинськ, вул.Чкалова, 28
Тел.: (098) 832 00 10 (Ярослав Шевель).
Місце, де допоможуть тим, хто цього хоче
Місце, де допоможуть тим, хто цього хоче
Місце, де допоможуть тим, хто цього хоче
Місце, де допоможуть тим, хто цього хоче




Для того, щоб залишити коментар, увійдіть на сайт через свій профіль у одній з соціальних мереж:



Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.

Top