Понеділок, 26 червня 2017
Події

Коли супротив стає обов'язком

Коли супротив стає обов'язком
Уже понад три роки промайнуло відтоді, як на охопленому вогнем Євромайдані пролилася перша свята кров борців за право українського народу на волю й гідне життя. Одним із тих, хто заплатив за це своїм життям, став фермер із Бобринця Кіровоградської області Віктор Чміленко.
Знайти у невеликому райцентрі будинок, де зі своєю родиною багато років мешкав Герой, дуже просто. "Дороговказом" слугує меморіальна дошка, з якої щиро посміхається чоловік із відкритим поглядом. Таким і був за життя Віктор Чміленко – фермер-першопроходець, невтомний борець із несправедливістю і байдужістю. Меморіальну дошку встановили майже одразу після його загибелі, й там завжди – живі квіти.

Коли супротив стає обов'язком

Хуторянином Віктор став мимоволі, – зазначив Олексій Цокалов, побратим і вірний Вікторів друг. – Коли у 1990-х почалися розмови про можливий вихід України зі складу Радянського Союзу, він підтримував цю ідею. Якось Вітя підібрав із землі листівку, де йшлося про українську незалежність. Вже наступного дня його звільнили з роботи за антирадянську пропаганду. То було навесні, а через дев?ять місяців потому, в грудні 1991 року, пам?ятаєте, відбувся референдум, на якому більшість українців проголосувала за вихід із СРСР…

Турбота про родину й відсутність роботи спонукали Віктора Чміленка стати фермером. Неторований шлях він обрав першим у районі й загалом в Україні.

– Я тоді знаходилася в декреті – на руках троє малолітніх дітей, а єдиний наш годувальник залишився без роботи. Та Вітя завжди вмів заробити копійку – Господь наділив його світлим і підприємливим розумом. Сказав, що тепер працюватиме на себе, й дуже загорівся цією ідеєю. Землі тоді фермерам давали які? Найгірші, щоб узяли їх та й покинули. Вперше в Борисівку приїхали у 1992-му, а там – бур?яни вищі за мене!.. Та ми від землі не відмовилися, оформили мільйонний кредит під урожай і взяли в обробіток свої перші 27 гектарів. Уявіть, діти наші, ще зовсім малі, сидять під причепом і смакують соковиті кавуни, я – на сівалці, а Вітя засіває ниву. Й співає!.. Йому довелося самотужки опановувати сільгосптехніку, бо ж за фахом він був зоотехніком, й обрана справа була для нього ще майже незвіданою. У перший рік роботи на землі ми падали з ніг від утоми, бо доводилося зерно перевівати мало не вручну. Та Вітя був упевнений, що вистоїмо, адже цей хліб – наш. І справді, продали зерно, повернули кредит, почали будувати плани на майбутнє. То була наша перша велика перемога, – поділилася спогадами про те, як усе починалося, Людмила Чміленко, вдова Віктора Івановича.

Хутір Борисівка розташований від Бобринця недалеко, але добиратися туди по грунтових розмитих дорогах – майже з годину. Обійстя Чміленків примостилося на пагорбі, звідки відкривається запаморочливо мальовничий краєвид. З одного боку – поля й поля, оперезані курними дорогами, з іншого - перелісок, що спускається до річки Інгулець:

– Хатину мій господар збудував самотужки. Садок ось заклали, воду підвели, господарством обзавелися – свині, вівці, бджоли, виноградник заклали. Для онуків Вітя онде бесідку збудував і гойдалку зробив, а ще – будиночок для апітерапії. Планував встановити на даху головної будівлі сонячні батареї, придбати синові сучасну техніку й передати йому бізнес, а сам дуже мріяв про далекі мандрівки, бо любив історію і захоплювався краєзнавством. Он скільки старожитностей наміняв – і глечики, й товкачі, й скриня із червоного дерева. Чоловік хотів реставрувати її й оздобити кімнату в старовинному українському стилі. Не встиг…

* * *
Дата 18 лютого 2014 року стала однією із найкривавіших сторінок в історії Євромайдану й новітній українській історії. Від підступних снайперських куль упродовж кількох днів загинули десятки людей, перетворившись на безсмертну Небесну Сотню. До неї судилося приєднатися й Вікторові Чміленку…

Однією з найбільших його мрій була воля. Вікторів земляк і побратим Олексій Цокалов згадує, як той неодноразово казав:

"Якщо беззаконня стає законом, супротив перетворюється на обов?язок". Обидва хлібороби брали активну участь у Помаранчевій революції, боролися за права фермерів у себе в районі, перекриваючи тракторами дороги на знак протесту проти беззаконня місцевих можновладців. Разом і на Євромайдан поїхали:

– У "Чміля" (так називали Віктора Чміленка найближчі друзі – Авт.) був дар спілкуватися з людьми, він умів домовлятися й переконувати. Під час подій на Майдані йому неодноразово вдавалося проходити через "беркутівські" кордони там, де інших не пропускали навіть із депутатським посвідченням.

В Київ, де повітря вже було до межі наелектризоване революційними настроями, Віктор Чміленко із Олексієм Цокаловим потрапили 24 листопада 2013 року, за кілька днів до силового розгону студентського Майдану і майже весь час аж до Вікторової трагічної загибелі вони були в столиці. Їздили додому тільки на вихідні – обійняти рідних і завантажитися черговою партією соняшникових "козинаків". За час Революції Гідності фермери з Бобринцю відвезли їх у столицю без малого тонну – підсолоджували життя майданівців смачною поживою.

– 18 лютого, коли снайпери почали розстрілювати людей на Майдані, Вітя був тут, у Борисівці, – згадує Людмила Чміленко останній день перебування свого чоловіка вдома. – Він наче прикипів до телевізора – дивився, як силовики зі зброєю в руках трощать Майдан й відстрілюють протестувальників, неначе дичину. Я заходжу в кімнату, а Віктор уже стоїть одягнений, в руках – рюкзак. Спитала, він, і почула у відповідь: "Там, на Майдані люди гинуть". "А як тебе там уб?ють?" "Краще померти, стоячи, аніж жити на колінах, – відповів і додав. – Я їду туди за тебе, за себе, за наших дітей і за всю Україну".

…Так само не зміг всидіти вдома й львів?янин Іван Раповий. Безмежне й безглузде насильство, що точилося на головній столичній площі, потрібно було зупинити, й він, колишній співробітник МВС, обійнявши дружину й дітей, відправився у Київ, на Майдан. Приїхавши туди, узявся допомагати виносити поранених із зони обстрілу снайперів. Одна з ворожих куль наздогнала і його самого, влучивши у груди. Чоловік упав і подумки почав молитися, уже прощаючись із життям, аж раптом побачив помаранчеві носилки, що їх хтось поставив біля його ніг. То був Віктор Чміленко. До того він уже виніс із зони обстрілу трьох поранених. Іван Раповий був четвертим, кого намагався врятувати, але зробити це судилося вже не йому. Наступна снайперська куля обірвала життя Віктора Чміленка на самому його злеті. Вже потім, після порятунку й лікування, Іван зі Льва дізнався ім?я свого спасителя, зустрівся із його дружиною. Людмила Чміленко сказала йому при зустрічі: "Іване, живи тепер за двох"
Своїх дітей землероб із Бобринця завжди учив жити по совісті, чесно трудитися і любити свою землю. Поради Віктора Івановича були мудрими й виваженими, а слова – щирими. Його син Віктор унаслідував від батька не лише ім?я, а й любов до ниви, засіяної хлібом. Він обрав можливість працювати на самого себе, бути вільним на своїй землі. Крок за кроком втілює в життя батькові заповітні мрії – придбав новітню техніку, поступово збільшує орний клин до кількох сотень гектарів. Одним із найзаповітніших бажань Чміленка-старшого було створення в Україні гідного, європейського рівня життя для кожної людини, і його здійснення – ще попереду…

* * *
Щороку в канун відзначення річниці загибелі Героїв Небесної Сотні по центральних телеканалах демонструють документальні стрічки, присвячені життю, боротьбі й героїчній загибелі Віктора Чміленка, у Кропивницькому одна з вулиць тепер носить його ім?я. Фермери із сусідньої Полтавської області приїздять на його малу батьківщину, щоб уклонитися пам?яті землероба із щирим серцем. До могили Героя в сльотавий дощовий сезон дістатися можна хіба що на позашляховику – ні в бобринецької, ні в кропивницької влади за три роки, що минули із його загибелі, не знайшлося ні грошей, ні бажання гідно впорядкувати скромну могилу й облаштувати трикілометровий під?їзд (сумний символізм!) до неї. Та й навідуються можновладці у Борисівку нечасто, лише раз на рік – у день вшанування Героїв Небесної Сотні, щоб віддати протокольну шану своєму земляку, загиблому під час Революції Гідності…

У Борисівці вдова Героя України, кавалера ордену "Золота зірка" Віктора Чміленка живе тепер самотньо. Продукти матері доставляє син, але восени, коли дощі розмивають дороги, дістатися на хутір не може навіть він, й залишається Людмила Чміленко на самоті зі своїми думками й спогадами:

– Син уже давно наполягає, щоб перебиралася у райцентр, а я не можу покинути місце, де ми були з Віктором щасливими. Навесні у нас тут справжній рай – усе цвіте, потопає в зелені! Чоловік дуже любив сидіти отам, на пеньочку й, узявши до рук колоски чи польові квіти, про щось собі міркувати. Таким його й вирішили зобразити для пам?ятника…

– Шанувати героїв треба за життя, – вважає Олексій Цокалов. – Вони – поруч із нами, це звичайні люди, здатні витягти дитину з крижаної води, залишити мирне життя й піти добровольцем на Донбас, щоб захищати свою країну. Я таких двох хлопців знаю – їх виховала бабуся. Й обидва брати зараз на сході, в АТО. Таким був і Вітя Чміленко.

Він боронив волю України від байдужості, чиновницького свавілля без зброї в руках. Учив своїх дітей, усіх, хто був із ним поруч, брати відповідальність за свою країну, змінювати світ навколо себе. І він продовжує це робити через своїх дітей, споглядаючи на засіяну хлібом ниву з високого, оповитого курними дорогами, пагорба…




Для того, щоб залишити коментар, увійдіть на сайт через свій профіль у одній з соціальних мереж:



Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.
  • Засранетц 24 червня 2017
    Волонтерський Корпус Світловодська вирішив провідати світловодських патріотів які проходять службу в ... 3
    Засранетц-фото
    андріс, нацизм и национализм - это одна и та же говнина, обернутая в разную обертку. Фанаты этих идей, по сути - говноеды. Никто из них в истории не выжил. Это суровая правда бытия. Такие дела.
  • андріс 24 червня 2017
    Волонтерський Корпус Світловодська вирішив провідати світловодських патріотів які проходять службу в ... 3
    андріс-фото
    vishnewsky.costia у відповідь на ваш коментрарій можу тільки вам поспівчувати. Прикро що ви вважаете патріотів які пішли захищати свою батьківщіну від зовнішнього агресора та волонтерів "наци" хоча я впевнет навіть незнєте навіть значення цього слова. Виключно для підняття рівня вашої освіти "Що таке нацизм і націоналізм
    Нацизм – політична ідеологія націонал-соціалізму, де соціалістичне устрій держави і суспільства тісно переплетено з націоналістичними ідеями. Це дозволяє проповідувати перевага одного народу над іншими, обгрунтовувати расову дискримінацію та етнічні війни. Найважливіші атрибути такої ідеології – тоталітаризм, відмова від ринкової економіки, введення загальної військової повинності, атмосфери тотальної нетерпимості та однодумності.

    Націоналізм – політична течія, найважливішим принципом якого є захист нації і першорядне додержання її інтересів. При цьому народ може бути сформований як за принципом «однієї крові», так і за принципом «однієї землі», «однієї віри». Політична ідеологія стійко захищає інтереси нації, проте не завжди проповідує її перевагу над іншими народами.

    Різниця між нацизмом і націоналізмом
    Здоровий націоналізм дозволяє ідентифікувати етнічну чи соціальну групу на тлі інших, дотримати її інтереси, організувати ефективне управління. Нацизм агресивніший, в його плани входить широке поширення однієї біологічної групи, яка нібито володіє перевагою над іншими. Етнічне досконалість одного народу дає йому «право» гнобити інші, аж до повного їх знищення.

    Націоналізм більш терпимо ставиться до представників інших народів. Крім того, він може бути сформований за територіальним (США) або релігійною (ісламістські держави) принципом. Націоналізм не завжди суперечить ринковій економіці, свободі слова і вільнодумства. Він цілком здатний впоратися з конструктивною критикою і вклинитися в правове поле. Націонал-соціалізм – це ідеологія тоталітарної держави, де не може бути й мови про особисту свободу.

    відмінність нацизму від націоналізму полягає в наступному:
    Визначення етносу. Нацизм ставить в основу біологічне походження, а націоналізм – ще й єдність поглядів, релігію.
    Ставлення до інших народів. Націоналізм більш-менш терпимо ставиться до чужих етносів, однак не прагне до злиття з ними. Нацизм несе расову дискримінацію, ідею перевага одного народу над іншими.
    Державний устрій. Націоналізм може проявлятися в будь-яких політичних формах: від демократії до авторитаризму, нацизм – завжди тоталітарен і прагне до знищення інших партій."
    А стосовно нападу начали "освобождать" "для расы господ нашу землю" то подивіться ось це https://www.radiosvoboda.org/a/28476186
    .html .
    А взагалі більше читайте на розмірковуйте, та меньше дивіться "Киселев ТВ"
  • Zelik 23 червня 2017
    Наші футболісти — чемпіони! 1
    Zelik-фото
    МОЛОДЦЫ!!! настоящие чемпионы!! тренерам респект!!!
  • vishnewsky.costia 23 червня 2017
    Волонтерський Корпус Світловодська вирішив провідати світловодських патріотів які проходять службу в ... 3
    vishnewsky.costia-фото
    Когда ещё на сайте может появится статья про современных наци, как не в день, когда 76 лет назад, их идейные вдохновители начали "освобождать" для расы господ нашу землю.
    Совпадение? — Не думаю! ))))
  • val.dolgorukov 19 червня 2017
    Валентин Козярчук: «Ви про це дуже пошкодуєте!..» 2
    val.dolgorukov-фото
    Те кто пишут о газете, "роздержавлення" и т.д. просто отводят тему в сторону... Главное в статье не "СВ", а то как мЭР (пишу с маленькой буквы специально) может себя так вести! Во первый - лицо служащее, во вторых - с женщиной, а в третьих - толерантность где? Та позволял ли хоть один чиновник такой бардак во власти?! Угрозы, нападения, травля... - "рыба гниет с головы"!!! Люди сделайте выводы!!!
  • editor 16 червня 2017
    Валентин Козярчук: «Ви про це дуже пошкодуєте!..» 2
    editor-фото
    Друзі, процедура "роздерджавлення" тривала майже рік, ми про це весь час писали. Все відбувалося згідно Закону, міська рада вийшла зі складу засновників, Кабмін включив редакцію до списку тих, хто реформується на 1 етапі і т.д. Шкода, що ви демонструєте зараз повну необізнаність у справі і "допомагаєте" меру сваритися з друкованим ЗМІ. Мер сам встановив правило: тільки за його підписом можна направляти матеріали в газету. Не направляв, а ображається, що у приватному виданні немає його портрета. Це неправда, фото його є (з кращим другом Саакашвілі) на 1 стоінці у номері за 8 червня і розміщено воно безкоштовно, як ілюстрація до репортажу. За особисті привітання, які не несуть ніякого інформаційного навантаження всі платять, мер також.
    Газета потребує паперу, витрат на друк, передплату і доставку газети - це виробництво! Без грошей - ніяк.Тому ми і заробляємо на рекламі чи корисній інформації, обов'язковій до друку. Ірочка Степанова, сумно від ваших постів. Якщо газета виходить в світ 9впевнена, що ви її ніколи не тримали в руках), значить ми виконуємо свої обов'язки добре, а керівник підприємства я. Міський голова має можливість співпрацювати з редакцією за договором, який він сам підписав і оплачувати наші послуги за рахунок коштів, виділених міською радою на висвітлення її діяльності. Такі правила гри, а диктувати, погрожувати - це протизаконно.
  • Засранетц 15 червня 2017
    У частині збереження «білого дому» для громади мер і спікер «закопали сокиру війни» 1
    Засранетц-фото
    Как там было в первоисточнике, у Кобзаря - "Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають". Как в воду смотрел, да.
  • Засранетц 13 червня 2017
    "А я кажу: воно само не розсмокчеться", — провідна теза мера на понеділковій нараді 12 червня 1
    Засранетц-фото
    Ви меня слышите?! Я буду принимать серъёзные меры, вплоть до увольнения руководителей падразделений

    Звучит как славноприсное "За это, можно и партбилет на стол положить!" wink

    Бить надо по самому больному месту чиновника (это и мэра касается) - по карману! Накосячил - занеси бабла в оркестр. А все эти "увольнения", "выговора" и прочие "серьезные меры" - это цирк с конями.
  • Bzik 13 червня 2017
    АФИША: Первый OPEN AIR 2017 1
    Bzik-фото
    А что такое SHOOW? Light show, bass SHOOW и т.п.? Шоу что-ли? Ну тогда это пишется немножко по-другому )))))
  • editor 12 червня 2017
    «Перцівка» для голови планово-бюджетної комісії 1
    editor-фото
    Готуємося до чергової сесії? Каменюка у двері, побиті вікна, попередження про долю малої дитини у разі чого - таке вже було. Перцем в очі - вперше. Але найманець не впорався із завданням, мабуть, тремтіли руки і боліли ноги (ймовірно, "ломка"). Чи буде дубль №2?

Top