Неділя, 28 травня 2017
Влада Економіка

Україна — то не Австрія. Як нардеп дбає про вітчизняних підприємців

Україна — то не Австрія. Як нардеп дбає про вітчизняних підприємців
Штрафи за ті чи інші порушення у демократичних правових країнах відігравали і відіграють роль "стимулятора до чесної гри" – вони наче заохочують гравців: діяти за правилами значно вигідніше (і спокійніше), ніж їх порушувати.
Народний депутат України Олесь Довгий 9 лютого поточного року, виступив із законодавчою ініціативою, зареєструвавши у Верховній Раді законопроект щодо відповідальності за порушення трудового законодавства. Законопроект покликаний значно послабити "зашморг" у вигляді штрафних санкцій для підприємців і роботодавців. Така ініціатива одразу викликала дискусії в соціальних мережах. А через півтори тижні після цієї ініціативи нардепа на інтернет-ресурсі "Народный корреспондент", побачила світ стаття "Штрафи для бізнесу: за порушення підприємці заплатять, як в ЄС", автором якої є юрист Центру соціальних і трудових досліджень Віталій Дудін. Цю статтю можна розцінити як своєрідну полеміку із законодавцем. Тож, не нав’язуючи читачеві думку, хто у цій заочній дискусії має рацію, розглянемо спочатку думку пана Дудіна. Отже, автор обома руками "за" систему високих штрафів за порушення трудового законодавства з боку роботодавців. Мовляв, раз з 1 січня 2017 року в Україні удвічі зросла мінімальна зарплата – то і високі штрафи за ці порушення мають право на життя. Для більшої переконливості – Україна-то прагне до Європи - пан Дудін наводить приклад… Австрії.

Приклад, на переконання Олеся Довгого, не вельми коректний – ну, хоча б, бідніших членів ЄС Румунію чи Болгарію взяти, які, у порівнянні з Україною – наче Німеччина для поляків. А тут – Австрія з її ВВП на душу населення (2016 р.) у $43547, у той час, як в Україні - $2109. Іншими словами, українці бідніші австрійців у 20 разів! Економіка цієї країни, яка є територіально менше України, посідає 16 місце у світі, українська ж – 166-е, перебуваючи в одній "компанії" (як за економічним розвитком, так і за рівнем економічної свободи) з Афганістаном, Анголою та Суданом. Негативних балів нам додають і несприятливі зовнішні чинники – анексія Криму і бойові дії у Донбасі, не говорячи вже про внутрішню корупцію.

Щодо подвійного "стрибка" мінімальної зарплати в Україні, яка, як стверджує Віталій Дудін, є однією з підстав для європейських штрафів за порушення трудового законодавства… Так, 3200 гривень звісно краще аніж 1600. І в уподобаній паном Дудіним Австрії "мінімалка" 3760, але не гривень – євро. Тобто, у 20 (!) разів вища. І те, що сьогодні за кордоном працюють 1,2-1,5 українських громадян (ще 1 млн. виїхали з Донбасу до РФ) є аж ніяк не випадковим фактом.

Стосовно економічних свобод, які сприяють економічному розвиткові.
У країнах Європейського Союзу (звісно, і в уподобаній паном Дудіним Австрії, також) діють адекватні відсоткові ставки тамтешніх комерційних банків – що дозволяє як розвиненому бізнесові, так і підприємцям-початківцям брати кредити задля свого розвитку і не тремтіти, вдивляючись у свої найближчі перспективи – бо європейські 1,8% річних не йдуть у жодне порівняння із… 18,5% від наших українських банків - що більше нагадують удавку, ніж підтримку вітчизняному товаровиробникові. Про яку рентабельність українського бізнесу може йти, відтак, мова? І як результат: у той час, коли у країнах ЄС дрібний і середній бізнес – як показник міцності і стабільності – почувається впевнено, в Україні, за даними Держстату, рентабельність операційної діяльності підприємств промисловості України скоротилася з 4,7 у 2011 році до 0,9% у 2015 році.

Ще більш невтішні показники у аграрному секторі України: кредити сільськогосподарським підприємствам видаються під ще вищі, порівняно з промисловістю, відсотки. Бо наші комерційні банки у такий спосіб мінімізують свої ризики: сільське господарство (зокрема, рослинництво) має сезонний цикл, і, вклавши гроші навесні, підприємці-аграрії змушені чекати їх повернення лише в осінньо-зимовому періоді… Намагання держави частково компенсувати відсоткові ставки через відповідні програми мали лише частковий успіх і принципово не вплинули на нестачу доступних кредитів для виробників сільськогосподарської продукції.

Виходячи саме з цих факторів Олесь Довгий і вніс згаданий вище законопроект, який, упевнений він, посприяє припиненню падіння у безодню української економіки і створить передумови до стимуляції економного зростання. Нардеп підтримує саму ідею штрафів, бо вони стимулюють вихід підприємств із тіні у трудовій сфері. Адже, взяття людину на роботу на "мінімалку" вже суттєво підвищує суму сплачуваного податку. Але штрафи, як міра відповідальності, не має бути такою, що враз здатна призвести до закриття підприємства.

Зокрема пропонується:
  • знизити штрафи за допуск до роботи працівників без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, та виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків з 30-кратного розміру мінімальної заробітної плати (96000 грн.) за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення – до 10-кратного (32000 грн.);
  • порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, більш, як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі з 3-кратного (9600 грн.) до розміру 1-ї мінімальної заробітної плати (3200 грн.);
  • недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці з 10-кратного розміру мінімальної заробітної плати (32000 грн.) за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення до 3-кратного розміру (9600 грн.);
  • недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з 10-кратного розміру (32000 грн.) мінімальної заробітної плати за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення до 5-кратного розміру (16000 грн.).

Крім того, законопроект передбачає виключення абзаців 6 та 7 частини другої статті 265 Кодексу України "Про працю" щодо фінансової відповідальності юридичних осіб за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні (сьогодні штраф за цю провину складає 320 тис. грн.). Одночасно передбачається посилення відповідальності для посадових осіб, які вчинили правопорушення щодо недопущення проведення перевірки. Такий підхід потрібен, аби стимулювати відмову від корупційних дій посадових осіб. Бо нинішня схема величезних штрафів призводить до того, що підприємству вигідніше домовитись за половину суми "на місці". Та й інспектори не замотивовані принести гроші у державну скарбницю, бо їх заохочення від цього не зміниться, на відміну від хабаря, який одразу, скажімо так, потрапляє за адресою.

За задумом нардепа, у його законопроекті міститься своєрідний механізм, який стимулює роботодавців грати за правилами і не змушувати шукати шпарин, як їх обійти. І провідним чинником тут виступає не острах драконівських штрафів, а невідворотність покарання. Причому – справедливого.

І не слід забувати, що саме такі неадекватні штрафи віддаляють Україну від цивілізованої Європи і наближають її до тоталітарних країн. Чим це все закінчується – ми знаємо і з досвіду, і з історії.

Підсумовуючи, можна сказати, що законодавча ініціатива Олеся Довгого, у комплексі з іншими подібними законами, дозволить Україні за рівнями економічного розвитку та добробуту її громадян наблизитись, хоча б, до рівня згадуваних вище Румунії та Болгарії. А вже тоді – і Австрію можна брати за взірець.




Для того, щоб залишити коментар, увійдіть на сайт через свій профіль у одній з соціальних мереж:



Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.

Top